Людський мозок, а з цим і психіка, влаштовані так, що їх власник, читай — людина, мають здатність звикати і адаптуватися практично до будь-яких стресових умов. Навіть до війни, яка є одним із найбільших стресів, що можуть бути в нашому житті.
І нічого ненормального, тим більше, поганого в цьому немає. Адже протягом тисячоліть існування людської цивілізації гомосапієнси постійно воювали, вбиваючи один одного. Та й навіть, якби не воювали, то в будь-якому разі люди мають одну обов’язкову для всіх здатність. Вони вмирають. Усі ми рано чи пізно втрачаємо найрідніших для нас. І якби після такої страшної й неминучої втрати не мали б здатності адаптуватися до нової ситуації, то, напевне, людство давно б зникло із поверхні планети Земля.
Нічого нового не переживають нині й українці. Так, у нас війна. Так, на ній щодня гинуть наші люди. І тим, хто втратив рідну людину, спочатку нестерпно боляче. І виникає ледве не відраза чи навіть ненависть до тих, інших, у кого всі живі й здорові, хто не воює або не чекає із війни сина, батька, брата, коханого.
Як можна сміятися, веселитися, щось робити і про щось мріяти, коли у нас війна?
Але ж можна. Такою є людина. Інакше, повторюся, людство б згинуло від постійної журби і депресії.
І немає нічого осудливого в тому, що багато наших земляків, живучи тут, у мирних і спокійних Кобеляках, Нових Санжарах, Царичанці, інколи забувають про війну. Вони не погані й не байдужі. Вони просто ще нікого і нічого не втрачали. Тому й продовжують жити практично довоєнним життям.
І ні журналістські статті, ні нагадування військових чи волонтерів не здатні змінити ситуацію. Людська психіка, вона формувалася тисячоліттями еволюції і одномоментно не змінюється.
Та є фактор, який краще за будь-яку статтю чи пост у соцмережі нагадує про війну. Це — кацапські обстріли.
Днями вчергове «прилетіло» по об’єктах енергетики. Почалися відключення електроенергії. І знову всі згадали й про генератори, і про необхідність економити, і про війну.
А дехто навіть почав звично для себе ремствувати щодо незручностей, викликаних відсутністю електроенергії.
Що ж... Кацапи, самі того не розуміючи, не лише нагадили, а й нагадали. Війна ж таки продовжується. І небезпека для всіх та кожного нікуди не зникла.
А з цим не зникла і необхідність посильно допомагати армії. Тому ми вчергове закликаємо не забувати про це. Не можете воювати чи волонтерити особисто? Є люди, які це роблять за вас.
Кобеляцька волонтерська група «Кобеляки допоможуть» діє і вдень, і вночі.
Найменування отримувача: ГО КОБЕЛЯКИ ДОПОМОЖУТЬ
Код отримувача: 44797615
Рахунок в форматі відповідно до стандарту IBAN: UA333052990000026009041210433
Назва банку: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»
Не забувайте про це самі. Бо кацапи нагадають.
