В умовах дорожчання енергоносіїв люди вдаються до сумнівних методів економії.
До редакції вже кілька разів писала жінка, яка розповідала про одну й ту ж проблему. За її словами, в селі, де вона проживає, дехто із людей почав використовувати в якості джерела теплової енергії секонд-хенд, тобто не проданий одяг, що був у вжитку.
Редакція через своїх інформаторів кілька разів пробувала перевірити цю інформацію. Але ніхто ні з посадових осіб, ні зі звичайних громадян не зміг підтвердити згаданий факт.
Зрештою, вирішили зв’язатися із скаржницею, котра надала свій номер мобільного телефону. В ході розмови швиденько вияснилося, чому ніхто із жителів Кобеляцької громади не зміг підтвердити факт опалення секонд-хендом.
Жінка розповіла:
— Я живу в Сушках (від редакції: село в Козельщинській громаді). Так от, у нас та в інших селах дехто почав використовувати замість дров старий одяг. Його привозять машинами. А потім починають топити ним. Сморід стоїть страшенний, це словами неможливо передати. Я спочатку пробувала умовити односельців, щоб вони такого не робили. Розповідала, що цей одяг оброблений хімічними речовинами, що він зроблений невідомо з яких матеріалів, що вони, зрештою, потруять не лише себе, а й односельців. Своїх дітей та онуків. Але нічого не допомагає. Не слухають. Звернулася до старости. Він теж спробував усовістити людей. Його теж не послухали. Кажуть, що в них немає грошей на дрова, а заготовляти їх самостійно не дозволяють. Ну як це не дозволяють — я особисто написала заяву і заготовляю сухостій, збираємо по посадках повалені дерева та гілки з них і цим опалюємо домівку. Може ви підкажете, як вплинути на таких недалекоглядних земляків? Можливо, є якийсь закон, що забороняє отак опалювати людські оселі.
Як виявилося, в українському законодавстві немає прямої заборони щодо використання одягу секонд-хенд у якості джерела енергії. Водночас немає сумнівів і в тому, що такі дії є небезпечними. Дійсно, в атмосферу потрапляють продукти згорання одягу, обробленого хімічними речовинами.
Щоб дізнатися, як діяти в подібній ситуації, ми звернулися до посадових осіб. Спочатку відповідь надав Сергій Куземко, котрий у Кобеляках керує місцевим підрозділом Держпродспоживслужби.
Він пояснив:
— Наші співробітники не мають права проводити перевірки приватних домогосподарств звичайних людей. Тому цій громадянці потрібно звернутися в орган місцевого самоврядування — у міську, селищну чи сільську раду. Там створять комісію, включать до її складу фахівців Держпродспоживслужби і тоді будемо виясняти, чи дійсно топлять секонд-хендом і як він у такій кількості потрапляє в села.
У свою чергу, Василь Кіптілий, виконуючий обов’язки кобеляцького міського голови, сказав:
— Слава Богу, по Кобеляцькій громаді такого немає. У всякому разі, у міську раду ніхто ще не звертався зі скаргами на опалення секонд-хендом. Буде інформація, будемо реагувати. Ну а в сусідній громаді ми ніяких дій вчиняти не маємо права.
По великому рахунку, навіть важко уявити, як би довелося діяти посадовцям у подібні ситуації. Адже для того, аби встановити шкодочинність диму зі спаленого секонд-хенду, потрібно провести відповідні аналізи і мати для цього обладнання. А його в місцевих лабораторіях немає.
Тобто покарати навряд чи когось зможуть. Але звичайно, це не означає, що потрібно масово переходити на опалення домівок секонд-хендом. Адже економічна доцільність використання такого джерела енергії сумнівна, а шкідливість сумніву не викликає.
