Дівчинка із малесенького села Гарбузівка в свої дванадцять років досягла феноменального успіху. Але мало хто знає і розуміє, яка, буквально каторжна, повсякденна праця є фундаментом успішності в модельному бізнесі.
Взагалі більшість людей бачать лише верхівку того гігантського айсберга, яким є модельний бізнес. І нам здається, що цей вид діяльності обмежується виключно проходом по спеціальному подіму і демонстрацією якогось одягу. А для того, аби там працювати, достатньо мати привабливу зовнішність і струнку фігуру.
Насправді все зовсім не так. І одних лише природних даних для того, щоб стати успішною моделлю, абсолютно недостатньо. А за успіхом і отими кількома хвилинами дефіле в світлі софітів стоїть просто шалена праця та вроджена чи набута стійкість до стресу.
Це як у футболі. Усі знають, хто такі Мессі та Роналду. Але не всі знають, що в світі є десятки тисяч юнаків, які теж займаються футболом і які вищі, сильніші, швидші, спритніші за своєю природою. Але такими, як Мессі, вони не стають.
Так і в модельному бізнесі. Мати вродливе личко і стрункі ніжки — цього катастрофічно мало, аби тебе туди прийняли і сприйняли, як «зірку».
Не працюють тут і гроші батьків чи спонсорів, і зв’язки в колах цього бізнесу. За допомогою грошей можна купити титул в якомусь «Міс Забурбелівка», але на цьому успіх і закінчується.
Про все це ми говорили по телефону із Валентиною Киценко, мамою юної моделі.
За півгодини розмови Валентина розповіла стільки цікавого, що, напевне, однієї статті для опису повної картини буде замало. Але життя ж не закінчується. І плекаємо надію, що ще не раз і не двічі повідомимо про успіхи маленької дівчинки з Гарбузівки, завдяки якій світ пізнає і любить не лише саму Аліну, а і її малу та велику Батьківщину.
У дванадцять років — чотирирічний стаж моделі
Днями земляки завдяки повідомленням в Інтернеті дізналися, що 12-річна Аліна Киценко здобула черговий титул на Міжнародному конкурсі World League of Beauty and Fashion. Цього разу її визнали «амбасадором» конкурсу. До речі, у минулому році Аліна здобула там Гран-прі.
Взагалі, готуватися до участі в подібних заходах Аліна, за словами мами, почала ще в п’ять років. А вже у вісім стала визнаною в Європі моделлю. Фактично дівчина вже має чотири роки модельного стажу.
Валентина Киценко розповідає:
– Люди помилково думають, що зовнішність на таких конкурсах грає вирішальну роль. Ні, і ще раз ні. Ні форма обличчя чи ніг, ні зріст, якими б феноменальними красивими і правильними вони не були, не є запорукою успіху. Адже конкурс, прошу зауважити, є ще й творчим. Тобто журі, а це 18 чоловік, протягом декількох днів оцінюють не просто те, як дитина вміє йти по подіуму, хоча це теж потрібно вміти на найвищому рівні. Але протягом цих майже двох тижнів учасниці перебувають ледве не під мікроскопом. Дивляться на те, як дитина поводить себе за столом, на світській вечірці, у ресторані. Оцінюють, чи має почуття гумору. Ледве не вирішальну роль грає вміння з честю виходити із стресової ситуації. Все це в Алінки є. Ви знаєте, напевне, саме стресостійкість поряд із працездатністю та харизмою і є секретом її успіху. Змагалася із нами дівчинка, яка професійно займається балетом, в яку заможні батьки «влили» величезну кількість грошей. У неї одних нянь — п’ять! На всі випадки життя є няня. Але ж та дитина є «тепличною», вона не витримує стресу. До речі, зараз більшість діток у Європі саме такі. А наша Аліна на їх фоні виділяється в кращу сторону. І тому перемагає. Бо не теплична, а наша, справжня, природна.
Ну й працездатність у неї вроджена. Як вам — почати зйомки в шість ранку і закінчити в 22:30? Хто із дорослих може повторити? Я завжди сміюся і кажу:
— Працездатність Аліни — це татова «в кубі».
(від автора: нагадаю, що тато Роман Киценко є успішним фермером, депутатом Кобеляцької міськради).
Сукня «під «пепсі» і прапор в чужій сумці
Розповіла Валентина Киценко і про те, якими жорсткими, навіть жорстокими можуть бути конкуренти в цьому бізнесі. За її словами, під час одного із конкурсів вони виявили, що білосніжну сукню Аліни, в якій дівчинка мала виступати, облили «пепсі-колою». Вбрання фактично було зіпсованим. Працівники хімчистки просто розвели руками, побачивши плями. А до виходу на подіум — дві години.
Але мама із Аліною зуміли знайти вихід із форс-мажорної ситуації і швиденько зробили із двох суконь одну.
Іншого разу Аліна мала виходити із прапором України. Але буквально за кілька хвилин до події він зник. І пізніше його знайшли в сумці дівчинки із Африки. Як прапор туди потрапив — невідомо й до цього часу.
Графік розписаний уже до осені
Валентина Киценко розповіла, що графік виступів і показів Аліни розписаний вже до глибокої осені. Адже вона вже є офіційним представником не лише конкурсу World League of Beauty and Fashion, а й «обличчям» чотирьох модних брендів.
Окрім цього, вони готують документи для того, щоб отримати візу у Великобританію. Там у Аліни мають бути зйомки. Окрім того, за словами мами, саме в Лондоні вони будуть брати уроки акторської майстерності.
Валентина розповідала ще дуже багато цікавого. І всю інформацію просто фізично неможливо «втиснути» в одну публікацію.
Але наголосила на висвітленні одного принципового моменту.
Вона сказала:
– Досить часто хейтери, тобто люди, які просто люблять гудити інших, закидають нам із чоловіком, що ми експлуатуємо дитину, примушуємо її до чогось. Наголошу — такі методи не працюють. Якщо дитину примушують, то в неї одразу «гаснуть» очі, вона не світиться. І повірте, члени журі таких конкурсів є високими професіоналами. Вони все одразу побачать і зрозуміють. І ніколи та нізащо не визнають таку дитину переможницею. А нас — визнали. Бо ми — світимося!
