Google news
Вхід | Реєстрація

Історія Любові

Історія Любові
Імпровізована кухня жінки

Переселенка із Харкова живе в приміщенні колишньої Сухинівської сільської ради, де немає ні електрики, ні тепла. Їжу для себе і двох собак готує на багатті. І далеко не все в цій історії однозначно зрозуміло.

Редакція «ЕХО» регулярно публікує розповіді про життя і долю вимушених переселенців, які знайшли собі прихисток у Білицькій чи Кобеляцькій громадах. У більшості випадків — це позитивні історії про те, як люди знайшли собі не лише дах над головою, а й досить успішно освоїлися в новому для себе місці. Але бувають й інші приклади. Нижче — про один із них.

До редакції зателефонувала жінка, яка назвалася Любов’ю. Вона розповіла, що є переселенкою із Харкова. Ще в 2022-му переїхала в  село Полісся (екс-Сухинівка), яке є для неї малою батьківщиною. Але у вересні поточного року власник будинку, де жила Люба, виселив її. І з того часу й по сьогоднішній день Любов Антонівна живе в фактично покинутій будівлі колишньої сухинівської сільради. Її туди впустив місцевий староста Ігор Рябека.

Будівлю, в якій оселилася Люба, не можна називати придатної для нормального проживання.

Автор цих рядків терміново виїхав у Сухинівку. Туди ж на моє прохання прибув і згаданий вище староста Ігор Рябека.

Побачене і почуте справило неоднозначне враження.

Дійсно, Любов Антонівна живе в будинку разом із двома собаками, але без електрики і тепла. Їжу дійсно готує прямо на вулиці. Для того, щоб зарядити телефон, звертається в місцевий магазин.

Ігор Рябека підтвердив, що кілька місяців тому власник будинку, де тимчасово приживала Любов Антонівна, зажадав, аби вона виїхала.

Виселення супроводжувалося викликом поліції. Але поліцейські, як це часто буває, не втручалися в ситуацію. Вони лише перевірили документи на право власності у господаря приміщення.

Тут потрібно уточнити, що власник будинку має право вимагати від людини, яка живе без оформлення договору оренди, покинути приміщення в будь-який час. Не має значення, чи це літо, чи період опалювального сезону. Але виселення має відбуватися добровільно. Якщо переселенець чи будь-хто інший не захоче цього робити, то власнику доведеться звертатися до суду.

Переселенка Любов підтвердила, що нове місце для тимчасового проживання знайшов для неї саме староста Ігор Рябека. А той, у свою чергу, пояснив:

— Я шукав для неї інші будинки. Пропонував допомогти переїхати в інше місце. Нібито в неї, точніше, в її сестри, добротний будинок у Решетилівці. Але місцеві жителі не хочуть пускати до себе Любу. Не все там так просто із характером. Тому й поселив її в будівлі колишньої сільради. Навідуюсь до неї. Але ж розумію, що ця будівля в холодну пору року є непридатною для проживання.

Староста Рябека із Любов'ю

Сама Любов Антонівна теж розповідала про будинок у Решетилівці. А також підтвердила, що має квартиру в Харкові, де живе її чоловік. Нібито, вона вже їздила в Решетилівку, щоб оглянути будинок. Але не може знайти транспорт. До Кобеляцької міської ради за допомогою вона не зверталася. Автор запропонував  жінці поділитися номером телефону Ніли Сулими, яка в Кобеляках керує центром із надання соціальних послуг. Адже в цьому закладі є транспорт. А сам заклад за своїм призначенням і має допомагати людям, які потрапили в складні життєві ситуації. Але ця пропозиція, чомусь, не зацікавила Любов Антонівну.

Між тим, Ніла Сулима, до якої я зателефонував сам, пояснила:

— Місце для проживання ми цій людині надати не зможемо. У Кобеляцькій громаді просто фізично немає соціального житла. А от послуга соціального таксі у нас діє. І ми в разі звернення допомагаємо людям із переїздами. І я впевнена, що в разі звернення або напряму до нас, або до виконуючого обов’язки міського голови Василя Кіптілого, ми б змогли допомогти цій людині із переїздом. Нехай звертається.

Староста Ігор Рябека, у свою чергу, пообіцяв допомогу в завантаження речей переселенки.

Також потрібно згадати, що місцеві жителі, з якими довелося поговорити у Поліссі, м’яко кажучи, не надто задоволені перспективою проживання поряд із переселенкою із двома собаками. Вони вказують на її, дипломатичною мовою, некомунікабельність.

 

…Минули два дні після зустрічі в Поліссі. Телефоную до Любові Антонівни. Вона говорить, що ще не виїхала в Решетилівку. Каже, що підвів чоловік, який пообіцяв перевезти її речі та двох собак. І додає:

— Ви ж напишіть, що Рябека  у змові із власником будинку, який мене виселив.

Почувши відмову, адже її слова є абсолютно бездоказовими, додає:

— Ну тоді нічого й не треба.

Дивно, погодьтеся. Людина живе в непридатному будинку. Звертатися за допомогою до влади не хоче. Натомість прагне, аби з її слів посадовця обвинуватили в негуманному поводженні.

Та в будь-якому разі, проблема є. Вона оприлюднена. У центрі села в непридатному приміщенні, яке є комунальною власністю, живе людина. І владі таки доведеться діяти. Адже, як кажуть, діло до зими йде.


Автор: Ігор Філоненко


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
| Кобеляки | Цікаве
Додати коментар
Ваше ім'я Ваш e-mail (в коментарях не виводиться)
Текст   символів залишилося

Впишіть сюди щось, якщо ви робот:

Читайте також

Курс валют

Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль