Про вагомість досягнення нашого спортсмена красномовно говорить той факт, що його срібна медаль стала першою нагородою такого рівня за 40-річну історію існування дзюдо на Полтавщині. А саме досягнення дозволило Поповичу виконати норматив майстра спорту міжнародного класу та на наступний рік увійти до складу головної, дорослої збірної команди України.
На шляху до фіналу у своїй ваговій категорії 73кг Попович без проблем подолав у першій сутичці американського дзюдоїста. Далі був вже більш серйозний суперник з Росії, але Віталіку вдався дзюдоїстський міні-шедевр – "вазарі" і таким чином перемога у нього. У третьому раунді так само був переможений і спортсмен з Ірландії.
За вихід до півфіналу підлеглому заслуженого тренера України Василя Волошина довелося докласти максимум зусиль для перемоги над потужним грузином Лашою Зарубіані. У цьому поєдинку Віталій продемонстрував справжню волю до перемоги. За 40 секунд до кінця сутички він поступався двома прийомами: "вазарі" та "юка". А це, за словами Василя Волошина, практично програний двобій. Але Віталіку вдалося відіграти один "вазарі", проте у активі грузина залишався ще "юка", який схиляв шальки терезів на його бік. Волошин кричить своєму вихованцю: "Ризикуй!" і той ризикнув та переміг. Перевагу суперника Віталій перекрив ще одним "вазарі" (у дзюдо за "вазарі" нараховують 7 очок, за "юка" - 5) і за 20 секунд до завершення сутички вирвав перемогу. У півфіналі боротьбу за чемпіонство після зустрічі з Поповичем припинив ще один сильний суперник, господар змагань Тібо Дракіус. А як відомо, французи та росіяни після японців є законодавцями мод у дзюдо.
Нажаль, у фіналі наш спортсмен у рівному протистоянні поступився японському дзюдоїсту Юкі Нашіяма, щоправда лише за різницею суддівських зауважень, яких у японця було на два менше. Як зізнався сам спортсмен, головним чином він програв японцю у тактичному плані. "Я почав боротися у так званому азіатському стилі, який більш притаманний японцям і не досить зручний для європейців, це і було моєю помилкою. Потім, ближче до кінця сутички, перебудувався на більш звичну для себе манеру ведення двобою, але було вже пізно та й сили залишалися далеко не ті, як перед початком змагань", - сказав Віталій Попович. Звичайно, що прикро програвати фінал таким чином, але будемо сподіватися, що для 19-річного Віталіка це далеко не остання вершина у його кар’єрі. Тепер будемо чекати перемог і на дорослих турнірах, у яких свої сили Віталій буде випробувати вже у 2010 році.
А 4 листопада, за вже доброю традицією, на урочистій прес-конференції з цим досягненням Віталія Поповича вітали почесний президент КСЄ "Легіон" Володимир Матицин, заступник міського голови Олександр Биков, головний тренер збірної України з дзюдо Сергій Дуброва та голова міського спортивного комітету Олександр Мазур. А сам спортсмен розповів про свій непростий шлях до фіналу чемпіонату світу і важку підготовку до нього і подякував людям, які допомагали і допомагають йому у належній підготовці до змагань.
