Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право громадян на працю означає можливість кожного заробляти собі на життя працею, вільно вибирати професію чи спеціальність відповідно до своїх здібностей і бажань, реалізовувати свої бажання щодо зайняття працею за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності або самостійно забезпечувати себе роботою. Використання примусової праці законодавством забороняється.
Відповідно до вимог статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми, зокрема, є обов'язковим у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі та при укладенні трудового договору з фізичною особою – підприємцем.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, з яким має бути ознайомлений працівник. У наказі про прийняття на роботу обов’язково зазначається дата прийняття на роботу, назва посади (професії), за якою працюватиме працівник, розмір основної заробітної плати.
При укладенні трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу. Проведення випробування без видання наказу про прийняття на роботу не допускається. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
При влаштуванні на роботу працівник зобов'язаний подавати трудову книжку. Заповнення трудової книжки вперше має проводитись роботодавцем після видання ним наказу не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу. З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу про призначення на роботу роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова форма № П-2), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки.
До початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором (за його наявності); визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати під підпис працівника з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, за іншою професією (посадою).
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Заробітна плата має виплачуватися регулярно у встановлені на підприємстві строки не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
З метою перевірки «легальності» виплати заробітної плати працівник вправі вимагати від роботодавця довідку про доходи. Відповідно до вимог статті 49 КЗпП України роботодавець зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків передбачено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Зачекайте, йде завантаження...
