Епопею із збиранням городніх культур можна вважати майже завершеною. Картоплю і цибулю із землі уже вибрали, продовжують збирати моркву і столові буряки. У полях і на городах фактично залишилася лише капуста. Тепер потрібно вирішувати нову традиційну проблему — як максимально довго зберегти вирощені овочі?
Не дивлячись на те, що ціни на овочі в Україні протягом уже кількох років поспіль фактично не змінюються, попри різке збільшення витратної частини, українці вперто продовжують вирощувати картоплю, капусту та інші овочеві культури на своїх городах і присадибних ділянках. Звичайно, раціональне зерно в цьому занятті знайти досить важко. Так, у «ЕХО» №16 від 19 квітня поточного року в статті «Картопля: садити чи купити?» була зроблена спроба спрогнозувати майбутні ціни на картоплю та вирахувати її собівартість. Тоді йшлося про ймовірну осінню ціну в 7 гривень за кілограм. Але в реальному житті бульба восени 2018 року коштує ще дешевше. Уже зараз, на початку вересня, її можна купити на ринку по 4,5–5 гривень. Тобто, ціна, у порівнянні із минулим роком, не зросла. Навпаки, вона має тенденцію до зниження. Адже на ринку ще не з’явилася привозна бульба із регіонів, де її традиційно вирощують.
Взагалі, уже кілька років поспіль ціни на овочі в Україні залишаються досить низькими. Причому, протягом усього року, а не лише в період збирання врожаю. У цьому році єдиним виключенням є морква.
Та все ж, поскільки більшість українців не звикли рахувати власні гроші, але звикли тяжко і не зовсім результативно працювати, то картоплю, буряки, моркву і цибулю вони таки посадили і виростили. І зараз будуть все це зберігати.
Перш ніж складати картоплю на зберігання, її необхідно добре просушити, потримавши кілька годин на відкритому повітрі. Картопля найкраще зберігається при температурі 2–3 градуси і вологості повітря 85–90 відсотків. Для створення таких умов добре підходить сухе, прохолодне, темне приміщення, наприклад, льох або підвал, які не промерзають узимку. Також можна в цих цілях використовувати балкон, до настання заморозків, але за умови, що він не обігрівається. Картоплю можна зберігати в ящиках з невеликими отворами в стінках для доступу повітря. Ящики ставлять на підставки (15–20 см над підлогою) і не присувають їх впритул до стіни. При зберіганні картоплі в засіках, її засипають шаром не більше 1 м. Верхній шар бульб, як правило, пітніє, що створює вогнища захворювань. Щоб уникнути цього, слід відразу ж після закладки укрити картоплю порожніми ящиками, рогожею, мішками або кошиками, набитими стружкою. Ці матеріали — гігроскопічні і добре вбирають зайву вологу.
Перш за все, потрібно зазначити, що для тривалого зберігання городники залишають сорти картоплі середнього і пізнього строків достигання, тому що бульби картоплі ранньостиглих сортів, зазвичай, починають проростати вже в жовтні–листопаді, а значить, для зимових продовольчих потреб вони не годяться.
Успішне зберігання будь-якої картоплі протягом тривалої зимівлі можливе тільки при наявності здорового врожаю бульб. Збереження картоплі залежить і від її якості. Тому перед закладанням на зберігання картоплю слід просушити, відсортувати, видалити всі дрібні бульби, хворі, загниваючі, підморожені, з великими механічними пошкодженнями. Необхідно видалити і залишки землі з бульб картоплі та інші сторонні домішки.
При сприятливих погодних умовах, проведенні своєчасної профілактичної обробки, хорошому просушуванні та мінімумі травмування бульб допустимо закладання врожаю на зберігання відразу після його збирання, коли картоплю акуратно переміщають у відсіки. Але якщо ж наземна маса рослин сильно вражена фітофторозом, тобто на поверхні зовні здорових бульб, можливо, присутня грибкова інфекція у вигляді спор патогена чи заходи з профілактичної обробки здійснювалися недостатньо, то урожай картоплі витримують 10–14 днів у приміщенні, що добре продувається (продовольча партія — у темряві, а насіннєва — при розсіяному світлі).
Відомо, що для картоплі низької якості важко забезпечити хороше збереження її бульб навіть при оптимальному температурно-вологісному режимі. Більшість збудників хвороб вражає рослини і заражає їх дочірні бульби ще в польових умовах. Картопля, що сильно вражена паршею, зберігається, в цілому, нормально, але на насіння залишати її не слід, краще розмістити окремо або у верхній частині продовольчої партії, щоб вона пішла в їжу в першу чергу.
Для зберігання врожаю городники і власники заміських будинків, зазвичай, використовують погреби, підвали та льохи (деяким міським городникам навіть доводиться зберігати картоплю у квартирних умовах, на балконах або на лоджіях, наскільки дозволяють погодні умови за вікном).
Де б не зберігалась картопля, сховище потрібно підготувати також. Його завчасно очищають від залишків різного сміття і обробляють розчином хлорного вапна. Ці заходи необхідні для знищення збудників захворювань цієї культури, які потрапили до приміщення з урожаєм попередніх років (патогени дуже живучі і здатні зберігатися кілька років у стані спокою).
Деякі картоплярі обприскують, інші — просто білять за допомогою звичайної кисті стіни сховища (на 10 л розчину беруть 100 г хлорки або хлораміну). Після обробки сховище добре провітрюють.
Для зберігання бульб картоплі бажано зробити два окремих відсіки: один — для харчових цілей, інший — для насіннєвої картоплі. Їх можна спорудити у вигляді дерев’яних перегородок з окремих дощок або цільних щитів.
Бажано в сховищі мати термометр, щоб стежити за температурою під час зимівлі врожаю.
У якості настилу при зберіганні бульб картоплі використовують дерев’яну гратчасту підлогу (ширина щілин — 2–3 см), підняту на 25–30 см над бетонною, кам’яною або земляною основою самого приміщення. Це роблять для того, щоб картопля при зберіганні не торкалась цементних стін і підлоги. Також і висота вільного простору між бульбами картоплі і стелею сховища повинна бути не менше 50–60 см.
Для зберігання бульб картоплі бажано зробити два окремих відсіки: один — для харчових цілей, інший — для насіннєвої картоплі. Їх можна спорудити у вигляді дерев’яних перегородок з окремих дощок або цільних щитів.
Перші два тижні щойно викопана картопля заліковує механічні пошкодження (оптимальна температура — 14–18 градусів), отримані при збиранні та транспортуванні врожаю у сховище. При цьому бульби інтенсивно дихають (виділяється тепло і вуглекислий газ), що вимагає хорошої вентиляції. Незабаром цей період активного дихання картоплі завершується.
Протягом 2–3 місяців після збирання ростові процеси картоплі перебувають у стані найбільш глибокого спокою, і вона не проростає. Тому деякий час можливе зберігання її в теплому приміщенні. Протяжність періоду спокою в сортів може розрізнятися, він залежить від їх скоростиглості та фізіологічного стану бульб, на яке накладається вплив метеорологічних умов вегетаційного року. Так, прохолодна погода під час вегетації подовжує його, а при жаркій сухій погоді спостерігають скорочення часу дозрівання сорту. Також, чим вищою була температура ґрунту на заключному етапі дозрівання картоплі, тим коротший період спокою.
Бульби картоплі, у результаті затримки збору на піщаних ґрунтах, а також викопані в незрілому стані, характеризуються більш тривалим періодом спокою, у порівнянні із викопаними зрілими. Також при малій кількості опадів у бульбах картоплі накопичується більше сухих речовин, у результаті чого вони стають більш стійкі до хвороб.
Після охолодження картоплі до 2?х–5?ти градусів починається основний (зимовий) період її зберігання. На якість зберігання протягом усього цього періоду буде впливати температура навколишнього середовища. Від неї залежить швидкість усіх життєвих процесів у бульбах (перетворення крохмалю в цукор і навпаки).
Картопля сортів різної скоростиглості вимагає певних температур під час зберігання. Оптимальна температура зберігання бульб картоплі — 2–4 градуси, при відносній вологості повітря 85–93 %. Для продовольчої картоплі і пізньостиглих сортів припустима температура і в 5–6 градусів.
Серйозні відхилення від цього режиму ведуть до збільшення втрат, адже температура значно впливає на стійкість картоплі до фітопатогенних мікроорганізмів: її підвищення веде як до активного проростання бульб, так і до швидкого поширення хвороб.
При зниженні температури в інтервалі 2–0 градусів у бульбах картоплі накопичуються моносахариди, через це вони стають трохи солодкуватими і менш придатними для зберігання. Тому в сильні морози необхідно укрити картоплю або тимчасово поставити в сховище обігрівач. Важливо не допустити в сильні морози підмерзання картоплі (особливо насіннєвої — основи майбутнього врожаю).
При нульовій температурі спостерігається пошкодження і загибель вічок бульб картоплі. При більш високих температурах (7 градусів і вище) бульби дають ранні довгі паростки, які легко і в значній мірі уражаються збудниками ризоктоніозу, сріблястою паршею та м’якою бактеріальною гниллю.
Крім того, тривале зберігання картоплі при підвищених температурах у два рази збільшує відходи бульб, у результаті активного випаровування води (у порівнянні зі зберіганням в оптимальних умовах).
Із народних засобів боротьби з гниллю рекомендується змішати картоплю із сухими рослинами гіркого полину в співвідношенні 5:1.
Деякі фермери перекладають картоплю гілками осики (до речі, за допомогою осикових гілок відлякують на городі і медведку).
Для попередження несвоєчасного проростання картоплі, її можна перекласти м’ятою.
Із досвіду відомо, що картопля краще зберігається, якщо на неї зверху покласти в один-два шари столовий буряк.
У наступних номерах ми поділимося порадами про те, як зберігати інші овочі.
Зачекайте, йде завантаження...
