Консультація щодо спадкоємства

Я пенсіонерка. Мій чоловік помер, залишив заповіт на будинок на сина. А мене позбавив спадщини. Чи маю я право на успадкування будинку? Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом (якщо немає заповіту) мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. Якщо є заповіт, то спадкує будь-яка людина, вказана у заповіті (не обов’язково ті люди, які мають право на спадкування за законом). Відповідно до ст. 1241 цього Кодексу, непрацездатна вдова (у даному випадку пенсійного віку) спадкодавця спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Згідно ст. 1270 Кодексу, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (час відкриття спадщини починається з дня смерті спадкодавця). Щоб прийняти спадщину, потрібно (якщо на час відкриття спадщини особа не проживала постійно із спадкодавцем) подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину (без подання заяви в нотаріальну контору до спливу шестимісячного строку — ст. 1268). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину у місцевому органі, який здійснює державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 182 цього Кодексу).