Не кожен має право одружитись

Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Для жінки шлюбний вік встановлюється у сімнадцять, а для чоловіків — у вісімнадцять років. Досягнення шлюбного віку повинно відбутися на день реєстрації шлюбу, а це означає, що подати заяву може і особа, яка ще не досягла шлюбного віку, але досягне його не пізніше, як протягом одного місяця з дня подачі заяви. Сімейний кодекс України передбачає можливість надання права на шлюб особі, яка ще не досягла шлюбного віку. Так, за заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано таке право, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (фактичне утворення сім'ї, вагітність, народження дитини тощо). Суд розглядає заяву за правилами окремого провадження, повідомивши про це батьків і піклувальників неповнолітньої особи. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення їх до укладення шлюбу не допускається. Жінки та чоловіки можуть одночасно перебувати лише в одному зареєстрованому у відповідних органах шлюбі, а право на повторний шлюб виникає в кожного з них лише після припинення попереднього шлюбу. Слід зазначити, що сучасне сімейне законодавство не містить заборони на вступ до наступного шлюбу за чисельністю його попередніх укладень. Не допускаються укладення шлюбу між родичами прямої лінії споріднення; між рідними братами і сестрами; між рідними тіткою, дядьком і племінником, племінницею; між усиновлювачем і усиновленим; між дітьми, що були усиновлені усиновлювачем. Не зареєструють шлюб з особою, яку визнано недієздатною. Згода — обов'язкова умова одруження. У разі, коли людина не усвідомлює значення своїх дій, вона також не зможе усвідомлювати наслідки даної згоди на одруження. Крім цього, шлюб, укладений з психічно хворою людиною, являє небезпеку для дітей, які можуть народитися в цьому шлюбі, отримавши у спадок психічну хворобу. Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації у відділах реєстрації актів цивільного стану.