Кількість хворих на туберкульоз у світі сягає щонайменше 9 мільйонів чоловік. Щороку 2-3 мільйони людей помирають від туберкульозу. Це більше, ніж від СНІДу, малярії, грипу та інших інфекцій разом взятих. Лікар загальної практики-сімейний лікар АЗПСМ №5 КП «Центр ПМСД №1 Полтавської міської ради» Людмила Білоус розповіла, які міфи побутують про цю хворобу, як її розпізнати та шляхи її профілактики.
Будь-яке місце, де могла залишитися слина хворого або крапельки мокротиння, стає шляхом передачі туберкульозу. Інфікуватися можна продуктами харчування, які вживав хворий. Особисті речі та предмети догляду за тілом також можуть стати джерелом інфікування. Туберкульоз передається при докурюванні чужих сигарет, пиття з одного посуду, при поцілунках.
Заразитися можна навіть під час розмови, не кажучи вже про перебування поряд із хворим у момент чхання або нападу кашлю. Іноді зараження відбувається від хворих тварин через недостатньо оброблене м’ясо або некип’ячене молоко. Умови життя теж можуть бути причиною зараження. Там, де антисанітарія вважається нормою, хвороботворні мікобактерії можуть витати в повітрі годинами.
Велика різноманітність симптомів туберкульозу утрудняє розпізнавання цієї хвороби. Хворі з обмеженими формами туберкульозу скаржаться на підвищену стомлюваність, слабкість, особливо виражену в ранкові години, зниження працездатності. Діти починають відставати в навчанні, погано сплять, втрачають апетит.
Через втрату ваги такі люди виглядають худими, риси обличчя загострюються, на тлі блідої шкіри на щоках виступає помітний рум’янець. Хворі з хронічним туберкульозом зазвичай дуже виснажені.
Підвищення температури при обмежених формах туберкульозу незначне – 37,5-38о С – увечері або вночі, але тривале. Спостерігаються сильні нічні поти, озноб. При ГРЗ, бронхіті, пневмонії температура може сягати більш високих позначок, але швидко минає і не супроводжується рясним нічним потом. Сильна температура при туберкульозі характерна тільки для масивних форм туберкульозу.
Кашель є постійним симптомом туберкульозу легенів. На початку хвороби кашель сухий, наполегливий, загострюється вночі й уранці. При подальшому розвитку хвороби він може стати вологим, із виділенням мокроти. Тривалість кашлю більше 3 тижнів має змусити звернутися до лікаря. При ГРЗ, бронхіті або пневмонії також може бути кашель, проте він триває не так довго і має інший характер. Кровохаркання – одна з важливих ознак туберкульозу легенів. Зазвичай кровохаркання виникає після нападу кашлю: разом із мокротою хворий відхаркує й невелику кількість свіжої крові. При туберкульозі легень можливий розвиток легеневої кровотечі («кров горлом»). Це важкий і небезпечний стан, що вимагає негайної медичної допомоги. Кровохаркання при туберкульозі слід відрізняти від кровохаркання при раку легенів або серцевій недостатності.
Заходи профілактики цієї хвороби відомі: правильне харчування (достатнє вживання в їжу м’яса, молочних продуктів, овочів і фруктів); регулярна фізична активність; повноцінний відпочинок; відмова від куріння, алкоголю, наркотиків.
Важливим запобіжним заходом є дотримання правил особистої гігієни (миття рук, посуду з використанням миючих засобів і проточної води), вологе прибирання та провітрювання житлових приміщень. Також треба пам’ятати про достатню термічну обробку м’яса і молока. Гігієнічні засоби та посуд мають бути індивідуальними.
Міф 1: туберкульоз – невиліковний. Правда: ця хвороба вже давно не є вироком, рівень смертності став набагато нижчим. Лікування туберкульозу триває не менше 6 місяців і вимагає відповідальності від хворого. Але слід пам’ятати, що найбільшої ефективності можна досягти при своєчасній діагностиці, поки мікроб не мутував і не спровокував складнішу форму туберкульозу. Після проведення повного курсу протитуберкульозної терапії пацієнт стає на диспансерний облік (мінімум 2 роки). Якщо за цей період хвороба більше не проявиться, діагноз знімають.
Міф 2: якщо в організм потрапила паличка Коха, людина обов’язково захворіє. Правда: більшість із нас мирно співіснують із мікобактерією туберкульозу, яку імунна система тримає під контролем. Це «носії», інфіковані туберкульозом. За статистикою тільки у 5 «носіїв» зі ста розвивається захворювання. Виною цьому – хронічний стрес, погане харчування, недосипання та інші фактори, що виснажують імунну систему.
Міф 3: сухоти – хвороба легень. Правда: туберкульозом уражаються не лише легені людини, а й багато інших органів і тканин (кістки, м’язи, сечостатеву систему, кишечник, головний мозок, очі і т. д.). Тому, залежно від місця ураження, бактерії виділяються в зовнішнє середовище з різних джерел (із мокротою, калом, сечею, спермою, молоком, сльозами тощо).
Міф 4: хворобу не можна розпізнати на ранній стадії. Правда: можна, але люди часто не звертають увагу на ранні симптоми. Починається туберкульоз, як правило, з різкої втрати ваги (5-10 кг), слабкості, розбитості, пітливості ночами, астенії. Температура тримається близько 37-37,5 ° С. Оскільки всі ці симптоми можуть бути викликані й іншими захворюваннями, з приводу туберкульозу до лікаря люди довго не звертаються.
Міф 5: туберкульоз – хвороба бідних. Правда: паличка Коха не розрізняє людей за соціальним статусом. Навпаки, напружений темп життя, стреси, перебування в місцях скупчення народу, зниження імунітету – все це характерно для людей із високим достатком і швидким темпом життя. І саме ці чинники можуть спровокувати хворобу.
Зачекайте, йде завантаження...
