У зв’язку з аномально теплою зимою, різноманітні садові шкідники прокинулися набагато раніше, ніж зазвичай, і вже готові «поласувати» вашими культурами. До розкриття бруньок активізувалися заболонники і короїди, до початку квітнення — кліщі й довгоносики, ще пізніше з’являться пильщики, плодожерки, листовійки, щитівки.
Однією з найнебезпечніших для плодових дерев комах-шкідників, боротьбу з якими час починати вже зараз, є яблуневий квіткоїд.
Яблуневий квіткоїд (він же яблуневий довгоносик) — невеликий жук із сімейства Довгоносики. Харчується він на різних стадіях свого розвитку рослинними тканинами, завдаючи великої шкоди різноманітним сільськогосподарським культурам. Квіткоїд яблуневий спеціалізується на яблунях, набагато рідше вражає груші та глід.
Зимують ці жучки в опалому листі, у верхньому шарі ґрунту, у тріщинах кори, а з настанням перших теплих днів прокидаються і починають свою шкідливу діяльність.
Комфортна температура для пробудження яблуневого квіткоїда — близько 5-6° С, а за наявності стабільних показників, наближених до 10°C, комахи вже масово виявляють активність у вашому саду — ось чому настільки важливо не проґавити момент і вчасно вжити заходів.
Ці бурі жучки завдовжки у 3-5 мм мають гострий вигнутий хоботок, за допомогою якого проколюють набряклі квіткові й листяні бруньки, а також бутони, і висмоктують з них сік. Помітити присутність жука нескладно — на бруньках у місцях точкових проколів виступають крапельки прозорої рідини, так званий «плач бруньок».
Трохи пізніше настає час розмноження — самка вигризає у бутоні квітки невеликий отвір і відкладає яйця, розміщуючи їх між тичинками. Одна самка квіткоїда пошкоджує не менше, ніж 40-60 бутонів. Основну масу яєць жук відкладає у квітні.
Білясті безногі личинки з темною головою (товсті «черв’ячки» завдовжки в 5-6 мм), що з’являються з яєць приблизно через тиждень після їх відкладання, вигризають вміст бутонів і заповнюють їх відходами життєдіяльності, «склеюючи» зсередини.
Нерозкриті бутони засихають, утворюючи коричневі ковпачки, під якими ховаються личинки, а потім лялечки, що розвиваються з них. Нове покоління жуків, дочекавшись, поки зміцніє хітиновий покрив, вибирається з-під ковпачка і живиться молодим листям яблуні, прогризаючи в ньому невеликі отвори, потім розселяється по саду.
Масовий виліт яблуневого довгоносика зазвичай припадає на травень, до кінця червня жуки йдуть у тріщини кори на літній спокій, а після листопаду ховаються на зимівлю.
У період масових спалахів розмноження (20-40 жуків на дереві) яблуневий квіткоїд може призвести до значного пошкодження плодових дерев і загибелі усього врожаю. Особливо значна шкода від довгоносика відчувається у роки зі слабким квітненням яблуні. У цьому випадку врожаю яблук можна не дочекатися.
Якщо завчасні заходи профілактики (глибоке осіннє перекопування ґрунту в пристовбурових колах, збір і знищення рослинних залишків, видалення хворих та сухих гілок, залучення комахоїдних птахів) не допомогли і ви все ж таки виявили яблуневого квіткоїда у своєму саду, потрібно терміново вживати заходів. Причому, робити це можна і слід на усіх стадіях розвитку шкідника.
У першу чергу (цей захід є особливо ефективним до початку бутонізації, у період виходу комах зі стану зимового спокою) застосовують механічний спосіб. Вранці, за температури, не нижчої за 0° С і не вищої за 9-10° С, поки жуки перебувають у стані заціпеніння, потрібно спробувати струсити їх з дерева на попередньо розстелений щільний світлий матеріал (плівку, брезент тощо), а потім знищити. До початку квітнення яблунь рекомендується провести 3-4 такі процедури.
З настанням весни прийнятним також є метод застосування пасток — ловчих поясів. Це можуть бути як липкі клейові пояси, які фіксуються безпосередньо на стовбурі дерева, так і пояси з пористих матеріалів, оброблені порошками інсектицидних препаратів і викладені біля основи штамбів (знімають такий пояс лише після закінчення квітнення).
Також на ранніх стадіях ураження можна спробувати зібрати усі уражені всохлі зав’язі власноруч і спалити їх.
Якщо з цими методами ви запізнилися і почався політ жуків, доведеться застосовувати більш серйозні заходи — обробку дерев біопрепаратами або дозволеними в особистих підсобних господарствах хімікатами-інсектицидами.
Проти яблуневого квіткоїда можна використовувати біопрепарати Бітоксибацилін, Лепідоцид, Фітоверм або саморобні настої, приготовані з рослин з інсектицидною дією — стручків гострого перцю, квіток пижми, бадилля томатів, листя тютюну. Але їх дія не буде тривалою і обробки доведеться часто повторювати.
Із хімікатів для боротьби з яблуневим довгоносиком успішно використовують обприскування крони і штамбів плодових дерев препаратами Танрек, Іскра, Актара, Фуфанон-Нова, Хорус. Усі інсектициди використовуйте лише згідно з інструкцією, не перевищуючи дозу, дотримуючись техніки безпеки.
Уважно оглядайте свої рослини на всіх стадіях їх розвитку, своєчасно і грамотно проводьте показані агротехнічні заходи, за необхідності застосовуйте відповідні препарати — впоратися з яблуневим квіткоїдом цілком реально.
Зачекайте, йде завантаження...
