На календарі — осінь. А це означає, що кобелячани та жителі інших населених пунктів громади завзято намагаються позбавитися величезної кількості органічних відходів. Передусім — це опале листя та обрізані гілки. Як правило, використовують два методи — спалення або вивезення до сміттєвих контейнерів. І перше, і друге — дешево, але вкрай небезпечно для довкілля.
За кілька останніх років невід’ємним атрибутом, такою собі сумнівною в плані естетики окрасою, міських та сільських вулиць, стають величезні купи опалого листя, котрі люди згрібають і виносять на вулиці населених пунктів. Гребуть усі — і власники приватних садиб, і працівники комунальних чи державних закладів. Вигрібають і виносять листя з парків, скверів, дворів установ і підприємств. Потім усе це або спалюється, або вивозиться на санкціоновані і стихійні звалища. Якщо вважати, що одне середньої висоти дерево за сезон «виробляє» близько ста літрів листя, то можна тільки уявити, скільки подібної органіки накопичується навіть у такому малесенькому містечку, як Кобеляки.
Між тим, фахові екологи стверджують, що необхідності запопадливого очищення парків і скверів від опалого листя просто немає.
Говорить заступник директора київського ботанічного парку імені Гриша Микола Шумик:
— Цього в жодному разі не можна робити. У природних умовах у лісах ніхто не прибирає і не спалює листя з дерев. Воно перегниває і стає натуральним добривом для рослин. У парках від листя можна очищати хіба що доріжки та газонні ділянки. У західних країнах спеціальними приладами здувають листя з доріжок, але залишають його під кущами та біля дерев. Під деревами обов’язково потрібно залишати сухе листя, так звані «пристовбурні кола».
Євгенія Кравченко, Координаторка активістів і волонтерів громадського руху «Екоцентр»:
— «Для дерев та кущів у місті листя є своєрідним утеплювачем, який полегшує їм переносити зиму. До того ж, листя, яке лишили на землі, перегниває у природний для нього спосіб і підживлює та збагачує ґрунт. Це, звісно, стосується скверів та парків. Інше питання — що робити з листям, яке перешкоджає рухові пішохода і потрапляє на тротуари чи пішохідні зони? Його, звісно, потрібно прибирати. Адже після опадів тротуари, на яких лежить вологе листя, можуть нести небезпеку і перетворюються в своєрідну ковзанку.
Куди дівати таке листя? Його потрібно утилізувати. Найбільш вдалий спосіб — компостування.
Тобто, фахівці вважають, що найкращим і найправильнішим методом поводження із опалим листям є залишити його в спокої.
А якщо вже й прибирати листя та гілки, то не для того, щоб вивезти його на міське чи сільське звалище або полігон для утилізації, а для того, щоб перетворити на компост.
У цивілізованих країнах Європи органічні відходи давно й успішно відділяють від інших і перетворюють на компост. В Україні теж є успішний досвід застосування цієї методики. Зокрема, почали компостувати листя у Львові після всім відомих подій із тамтешнім сміттєвим колапсом та Переяславі-Хмельницькому, що на Київщині.
По-перше, вивільняється місце на звалищах і полігонах. Адже органічні та харчові відходи, за деякими підрахунками, становлять більше половини того сміття, що продукує той чи інший населений пункт.
По-друге, зменшує витрати на транспортування відходів на спеціалізовані полігони. Скажімо, у тих же Кобеляках чи Біликах отримати дозволи і знайти місце під величезну комунальну компостну яму цілком реально. Збудувати новий полігон для відходів – це сотні мільйоні гривень і кілька років на виготовлення документів та отримання погоджень. Теоретично, комунальники можуть ще й заробляти на компості. Але навіть якщо прямого прибутку не буде, то зекономлені гроші вже є заробленими.
По-третє, отримані органічні добрива дійсно можна використовувати із користю для ґрунту. Адже тваринництва в Україні вже немає, і в найближчі десятиліття воно не відродиться. А компостні добрива вважаються кращою органічною поживою для землі, аніж усім відомий гній.
Для Кобеляк проблема компостування листя є ще більш актуальною, зважаючи на те, що зараз комунальники вивозять його прямо в сосновий ліс. І перетворюючи органіку на добрива вдома, жителі містечка в прямому сенсі рятують ліс. Отже — найпростіші варіанти компостування.
Щоб зробити компостну яму своїми руками, для початку необхідно правильно вибрати місце. Так, компостна яма повинна знаходитися на відстані не менше 30 метрів від будь-яких джерел води, тобто колодязів, струмків та інших водойм. Якщо на присадибній ділянці є хоч невеликий нахил, то поглиблення повинне знаходитися нижче джерела води, щоб відходи не потрапили у воду для пиття. Крім того, необхідно враховувати найбільш частий напрям вітру, щоб запах не поширювався на житлову зону.
Окремо потрібно відзначити, що спорудження небажано розташовувати під відкритими сонячними променями, так як процес створення компосту може зупинитися. Найкраще поглиблення зробити десь у тіні. Що ж можна використовувати для виробництва компосту? Для цього відмінно підійдуть фрукти, овочі, ягоди, такі напої, як чай і кава, а також злаки. Крім того, в компостну яму на дачі можна кидати висушену траву, листя, гілки кущів і дерев, хвою, бур’яни, папір, гній тварин, які харчуються травою. Ні в якому випадку для створення компосту не можна використовувати кістки, комахи, відходи від домашніх тварин, хворі та оброблені рослини, залізо, пластик, гуму, а також будь-які ненатуральні тканини.
У процесі створення компосту активну участь беруть хробаки і мікроорганізми, що живуть у землі. Саме тому стіни поглиблення, які розташовуються нижче рівня землі, ізолювати не треба, інакше вони не зможуть пробратися всередину.
Щоб зробити стандартну компостну яму, потрібно на місці будівництва забезпечити необхідну пористість і вологість землі. Після цього вологість можна буде підтримувати частими поливами і за допомогою накриття ями плівкою. Щоб підтримувати пористість, компост час від часу необхідно буде перетрушувати або просто викладати його шарами різної щільності. Розміри ями при цьому повинні становити приблизно 1х2 метри, висота — півтора метри. При цьому в землю вона повинна заглиблюватися не більше, ніж на 40–50 сантиметрів.
Якщо крім мікроорганізмів і черв’яків для створення компосту на дачі більше нічого не використовується, то процес може зайняти до двох років. Саме тому для комфортності використання яму можна зробити на два відділення. У одне відділення заглиблення буде складатися те, що викинуто в поточному році, а в інше — те, що залишилося з минулого року. Таким чином, у другому відділенні буде знаходитися готовий компост, який у будь-який час можна буде використовувати на присадибній ділянці. Така компостна яма для дачі повинна бути огороджена спеціальним коробом з дерева, який пропускатиме повітря всередину. Створити таке заглиблення можна легко своїми руками приблизно за два дні.
Якщо створювати двосекційну конструкцію немає бажання, відмінним варіантом може стати будівництво споруди з доступом внизу. Огорожа такої компостної ями починається на рівні 25-30 сантиметрів від поверхні землі. Внизу заглиблення перебуватиме вже готовий компост, який можна буде легко забирати і використовувати для удобрення ділянки. Забираючи готовий компост, інший вміст буде поступово опускатися, одночасно насичуючись киснем.
Щоб зробити максимально гарну й просту компостну яму на дачі, підійдуть бочки або пластикові контейнери. Поставити їх можна буде практично в будь-якому місці присадибної ділянки. У спеціальних пластикових контейнерах знаходяться отвори для вентиляції, але при цьому для створення компосту черв’яків і мікроорганізмів доведеться підселювати самостійно.
Зачекайте, йде завантаження...
