Історичні джерела засвідчують, що слово Санжари тюркського походження і в перекладі означає урочище або брід.
Згідно з переказами, 1243 на березі річки Ворскли на зимівлю влаштовувалася орда татар саме там, де тепер розташовано селище. А оскільки урочищ і бродів тут могло бути багато, то була й підстава для назви Санжари.
Згідно з історичними дослідженнями, заселення території, де нині розташовані Нові Санжари, почалося в глибоку давнину. 2000 року селище відзначило своє 900-річчя.
Вважають, що Нові Санжари засновано вихідцями зі Старих Санжар.
Значним поселенням Нові Санжари стали при Богдані Хмельницькому. 1672 Нові Санжари мали стратегічне значення як передовий військовий пост у битві загонів Запорізької Січі та Білгородської орди.
У зоні бойових дій опинилися Нові Санжари і тоді, коли війська Карла ХІІ увійшли в Україну. На честь 200-річчя Полтавської битви сільська громада постановила спорудити в Нових Санжарах пам'ятник. Його було відкрито 27 червня 1909. Під час громадянської війни пам'ятник зник. У жовтня 1965 при будівництві крамниці в центрі селища новосанжарські будівельники відкопали пам'ятник. За ухвалою селищної ради його було встановлено на розі вулиць Жовтневої та Слюсарної у мальовничому сквері.
Під час радянсько-німецької війни майже тисяча жителів селища пішла на захист рідної землі, близько 600 з них не повернулося з фронту. На їх честь в селищі споруджено пам'ятник загиблим воїнам, на центральному кладовищі є пам'ятний меморіал.
Вперше Санжари згадуються в історичних джерелах 1636 р. На карті Г.Л. де Боплана (2-а чверть 17 ст.) уже показано населений пункт Санжарів Новий. Входив до Черкаського староства. У 1653 р. згадується слобідка Нові Санжари у складі Полтавського полку. У 1661-1663 рр. Нові Санжари входили до Кременчуцького полку. У зоні бойових дій опинилися Нові Санжари під час Північної війни. Навесні 1709 р. шведи захопили містечко і розмістили тут свій гарнізон. 1760 р. гетьман Лівобережної України К. Розумовський віддав Нові Санжари у спадкове і довічне володіння графу Р. Воронцову. 1764 р. Нові Санжари – сотенне містечко Новосанжарської сотні Полтавського полку віднесено до Новоросійської губернії, переведено в ранг повітового міста Новосенжаровського повіту (у 1776-1783 роках) з утворенням пікінерського полку. У 1796-1802 рр. входили до Малоросійської губернії, з 1802 р. – Полтавської губернії.
В січні 1918 р. проголошено радянську владу. З 7.03.1923 р. Нові Санжари – центр Новосанжарського району. З липня 1925 р. Нові Санжари віднесено до категорії селищ міського типу. З лютого 1932 р. до вересня до вересня 1937 р. Нові Санжари знаходилися у складі Харківської області. 16.09.1941-23.09.1943 період німецько-фашистської окупації. Новосанжарську школу у 1953 р. закінчив поет та державний діяч Борис Олійник
