Останні коментарі

Ладно, нехай буде переворот. Якби внаслідок нього у країні встановився комунізм - то це вже була б революція. Але політичний устрій не змінився, єдина надія - на економічний, щоб можна було називати вже революцією :)

Да, тільки не плутай хуй з пальцем. Те, що відбулося в Україні — ніяка не революція, а державний переворот.
Насправді це не синоніми. Революція подразумєває якісні зміни у суспільному ладі, зміни в житті народних мас, зміни цінностей і т.д. В той час як переворот — це тупо зміна влади, зазвичай з провадженням незаконних дій і насильства, захопленням адміністративних будівель.
Кароче, одна купка підарасів вирішила зайняти місце іншої купки підарасів. І це все.
Народний гнів і протистояння були просто інструментами для досягнення мети першої купки підарасів. А якісна пропаганда, гра на почуттях національної свідомості — це інструмент для досягнення народного гніву. Хоча "народного" — це громко сказано.

Я мав на увазі не "вище нормальності", а "не тільки нормальність". Замість "вище" читай "глибше" чи "далі", як тобі краще.


Ну не особливо відчуваю і я себе патріотом. У крайньому випадку сторонньому глядачеві мої дії не здадуться "достатньо" патріотичними. Але, пам’ятаю, ти колись виступав проти патріотизму як такого, адже він є лише спосіб управління людьми і нічого більшого - за твоїми словами. А як на мене патріотизм - це одне із духовних почуттів в якому певні люди відчувають моральну необхідність. У всіх просто рівень цієї необхідності різний. Ні для кого ж не секрет, що окрім матеріальних благ все рівно захочеться духовних. Хтось творчістю займається, хтось алкоголь приймає, хтось у волонтерство ударяється, а кому патріотична діяльність більше до душі.
Ну а з пам’ятниками... Це просто мозковий "висєр". На жаль так революції і робляться. Просто тепер кожна адекватна людина повинна думати перш ніж мати якісь справи із тими, хто ті пам’ятники валяв. І знову ж таки - від втрати Леніна я ніякого дискомфорту не відчув (Стеллу шкода, хоча, признаюся, раніше ніколи дуже уваги на неї не звертав). А є ж люди, які за Леніном плакатимуть у прямому сенсі слова. І є люди, які ненавидять його лютою ненавистю і відчувають необхідність у валідолі кожен раз проходячи повз нього.


Помниться був у нас такий дядько... Янукович, здається, величався. От дивлячись на його хороми за народний рахунок, здається мені те що "вище" і нафіг йому не потрібно було :)

Я не думаю, що патріотизм стоїть вище, ніж нормальність. В першу чергу людина повинна бути нормальна.

Ніфіга подобного. Не страшне. Просто я не відчуваю себе патріотом. І часто не понімаю дії тих, хто себе таким вважає. Наприклад, цей вандалізм з пам’ятниками. Ну це ж пездець! Нахуя?!

Якщо у тебе немає необхідних для тебе матеріальних благ, етнічна приналежність тебе не зігріє і не нагодує, і не дасть комфортно жити. От і все. Людина їсть матеріальну їжу, одягається в матеріальних одяг, їздить на матеріальному автомобілі, валяє матеріальні пам’ятники...
А кому там що вище — це індивідуально.