Народився Сергій Кузьмович Мисак 9 жовтня 1939 року в с. Вербино Хорольського району Полтавської області. Схильність до малювання виявилась у нього ще з дитинства, тож юнаком вступив до Миргородського керамічного технікуму, який закінчив 1959 року. Після служби у збройних силах (1959-1962) вступив на художньо-графічний факультет Краснодарського педагогічного інституту, який закінчив 1967 року. Відтоді Сергій Кузьмович живе та працює в Миргороді, вже понад 40 років викладаючи художні дисципліни у Миргородському державному керамічному технікумі ім. М.В.Гоголя.
Дивовижно вдавалося весь цей час йому поєднувати мистецтво і викладання, про що свідчать 11 персональних виставок Мисака, які відбувались із 1986 по 2006 рік у мистецьких закладах Миргорода, Полтави, Лубен, Києва. 2008 рік відзначився особли¬вою для митця подією – Сергій Кузьмович став членом Національної Спілки художників України.
І ось нарешті ювілей і чергова персональна виставка – надзвичайно багата і повна (два експозиційних зали, роботи у жанрі живопису, кераміки та графіки). На відкритті – небачена кількість людей: тут і місцева влада, і рідні, й колеги, і учні, що з’їхались до свого наставника з різних куточків України. Книга відгуків рясніє вигуками захвату, словами вдячності майстрові, який зміг не просто передати красу на полотні, папері та у порцеляні, а ще й зворушити людські серця, адже Сергій Кузьмович – визнаний лірик від мистецтва.
Усі, хто відвідав виставку, називають її визначним явищем мистецького життя нашого міста. І це цілком справедливо, адже вона відображає всі грані особистості творця – Мисака-педагога, Мисака-художника і, зрештою, Мисака-людину. У залах зібрані роботи, що створені із 1982 року по 2009-й, а отже, охоплюють значний за обсягом життєвий період і відображають усі етапи творчого зростання митця. Є в експозиції навіть одна із студентських робіт Мисака – пейзаж «У горах», датований 1965 роком, тобто написаний ще за навчання в інституті. Та яка б дата не стояла під картинами, всі вони однаково торкають за душу, і кожен може знайти тут для себе щось близьке. Мабуть, найвиразніше зі стін музею промовляє наш рідний край – і ліричними акварельними пейзажами, і масштабними олійними по¬лотнами, і сюжетними картинами («Вид на стару водолікарню», «Біля Миргородської калюжі», «На могилі Д.Гурамішвілі»), привертає увагу також керамічний триптих, присвячений Давиду Гурамішвілі. Взагалі, кераміка Мисака нікого не залишила байдужим. Це і неперевершена «Матір Божа Володимирська», і портрети видатних українців – Т.Г.Шевченка та І.П.Котляревського, а також нашого земляка О.Г.Сластьона. Та найбільше захоплення глядачів викликає все ж таки «фірмовий» ліричний стиль акварелей майстра – і класичних, і в техніці «по-мокрому» («Подих весни», «Місячна ніч», «Вечірні вогні», «Осінній акцент», «На березі Хоролу»). Чимало на виставці робіт, присвячених Гоголівській тематиці, причому виконаних із особливим настроєм – «Шляхами Гоголя в Василівці», «На ставку в Гоголевому», таріль «М.В.Гоголь». Привертають увагу також так звані «короткочасні замальовки» - графічні портрети студентів та різноманітні цікаві сюжетні роботи, яскраві й незвичайні за своєю ідеєю.
Приємно, що до ювілею художника у полтавському видавництві «АСМІ» вийшов друком альбом «Художники Полтавщини. Сергій Мисак», що містить відомості про творчі здобутки майстра, його біографію та репродукції найяскравіших робіт, представлених на виставці.
Можна сказати із впевненістю, що ця виставка повною мірою відображає творчий потенціал митця і розкриває його фантазію: гра кольорів, технік, жанрів, зміна пір року, одвічне протиставлення природних явищ заворожують і надихають на свої маленькі шедеври. Тож хотілося б, щоб якомога більше людей побачило цю надзвичайно об’ємну і яскраву виставку. А Сергію Кузьмовичу хочу побажати довгих щасливих творчих літ у здоров’ї та злагоді із собою, багато вдячних учнів і послідовників, і хай ніколи не зраджує його лірична Муза!
