Фрагментом весільного обряду у виконанні народного самодіяльного фольклорного колективу «Горлиця» з Давидівки розпочалася науково-практична конференція «Федір Вовк і його роль в історії літератури, мистецтва та етнографії», яка відбулася 17 грудня цього року з ініціативи районної ради.
Перед початком конференції її учасники мали змогу також оглянути виставку робіт наших місцевих художників Володимира Лелюха, Миколи Гапоненка та вишивки народної майстрині з Пирятина Раїси Ільєнко. Їх та фольклорний колектив «Горлиця» було відзначено подяками організатора конференції - районної ради.
Відкриваючи офіційну частину науково-практичної конференції «Федір Вовк і його роль в історії літератури, мистецтва та етнографії», голова районної ради Олексій Рябоконь зазначив, що проведення таких конференцій - це своєрідний підсумок тієї роботи, яка проводилася протягом року по дослідженню спадщини видатного земляка та його вшануванню. Є вже меморіальна дошка та музейна кімната Федору Вовку у Крячківці. За плечима - і дві проведені науково-практичні конференції: перша – проходила на базі Березоворудського технікуму Полтавської державної аграрної академії, друга – у Пирятинській філії ПВНЗ «Європейський університет», а цьогорічна третя – у приміщенні Пирятинської районної ради.
«Наукова спадщина та сподвижницька діяльність Федора Вовка має велике значення, - відзначив О. Рябоконь, - особливо на сьогодні, коли в Україні утверджується державність, йде переосмислення історії українського народу. Ми раді, що наша громада має можливість це робити з позицій досвіду і діяльності наших земляків, таких як Ф. Вовк».
Для участі у конференції були запрошені науковці з Києва, Полтави, викладачі навчальних закладів району, студенти та інші. Оскільки таку видатну особистість як Федір Вовк подарувало світові село Крячківка, то першим слово для виступу й надали безпосереднім землякам вченого.
З доповіддю на тему «Видатний вчений, патріот України» виступив учитель історії Крячківської школи Олег Левада. Він, зокрема, наголосив, що тема, над якою все своє життя працював Ф. Вовк, була «небажаною» і для царської Росії, і пізніше для радянської влади. Вчений у своїх працях на науковому рівні прагнув довести своєрідність української нації. Тому ім’я Федора Кіндратовича на його батьківщині довгий час замовчувалося. Нині ж творчість Федора Вовка жваво обговорюється, учні Крячківської школи досліджують його життя і діяльність, щодалі все більше розкриваючи грані постаті вченого та утверджуючись у думці, що його роль в історії літератури, етнографії, мистецтва – є вагомою і неоціненною.
Вчитель етики, директор Крячківської школи Світлана Роздабара доповіла про антропологічні особливості українського народу в дослідженнях Ф.Вовка. Вона, зокрема, поділилася надбаннями учнів 5-6 класів сільської школи, які на уроках етики, спираючись на праці Федора Вовка, досліджували антропологічні особливості українців. Ці дослідження є досить цікавими. Виявляється, антропологічному типу українців, за вченням Ф.Вовка, властиві такі риси: високий зріст, довгі ноги, широкі плечі, смуглявий колір обличчя, темне кучеряве волосся, продовгувате обличчя з високим широким чолом, темні очі, прямий ніс, невеликий рот і малі вуха. Діти, маючи ці дані, намагалися порівняти їх із сучасними представниками української нації, відмічаючи схожі та відмінні риси.
Про вклад Федора Вовка у концепцію самобутньої України говорив у своєму виступі доктор філософії в галузі державного управління, національний координатор Всеукраїнського громадського об’єднання рідновірів України Анатолій Дорошенко. До того ж, він вніс пропозицію створити благодійний фонд імені Ф.Вовка з тим, щоб проводити подібні науково-практичні конференції та інші заходи по вшануванню видатного вченого із залученням науковців з інших країн, де знають та шанують його науково-дослідницьку діяльність.
Про паризький період творчості Ф.Вовка учасникам конференції розповів учитель історії Пирятинського ліцею Андрій Шевченко, про науково-мистецьку діяльність вченого повідав викладач української мови та літератури Пирятинської філії ПВНЗ «Європейський університет» Роман Дацюк, а студентка цього ж навчального закладу Ольга Вітер висвітлила тему «Федір Вовк і Петербург». «Зв’язок тисячоліть. Загадкові анти», - такою була тема виступу головного редактора Національної історичної бібліотеки України Нелі Солодухіної. На конференції також мали виступити (зі своїми дослідження про етнографічні особливості українців, український фольклор, вірування, харчування тощо у дослідженнях Ф. Вовка) й викладачі та студенти Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Але у зв’язку з епідемією грипу, вони не змогли прибути до Пирятина. Проте, їхні доповіді долучать до матеріалів конференції, які буде узагальнено у збірку.
Постійним учасником усіх трьох конференцій, присвячених Ф. Вовку, їх натхненником є старший науковий співробітник Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» Володимир Рак. Цього разу його виступ стосувався теми «Майстерність народного художника Полтавщини». «Наш дороговказ – Федір Вовк і українська народна культура. Якщо ми це розуміємо, - ми непереможні», - так висловився В. Рак. Як завжди, він прибув на Пирятинщину не з порожніми руками - привіз у подарунок книги та фільм про свою матір Анастасію. Учні ж Крячківської школи отримали подарунок і від Анатолія Дорошенка - Енциклопедію знань про українське минуле. Володимир Рак виконав ще одну почесну місію – від полтавського земляцтва, зокрема, Бориса Олійника та голови МГО «Полтавське земляцтво» Марини Бурмаки, - вручив подяки тим, хто брав активну участь у роботі та організації конференцій та інших заходів по вшануванню Ф. Вовка, - Роману Дацюку, Миколі Скалію, Григорію Філоненку та голові районної ради Олексію Рябоконю. У свою чергу Володимир Рак отримав подяку та пам’ятний подарунок від районної ради.
Підводячи підсумки конференції, голова районної ради Олексій Рябоконь подякував усім, хто взяв участь у її роботі, наголосив на значимості постаті Ф. Вовка та його наукової спадщини. «Європа пізнала Україну та українців саме завдяки таким людям як Федір Вовк», - підкреслив О. Рябоконь. Насамкінець він висловив сподівання, що розпочата робота по пізнанню спадщини Ф. Вовка та відродженню українського національного духу і традицій буде продовжуватися й надалі у громадах пирятинського краю.
