У родині Тихонових гончарством займаються троє: Лариса, Геннадій та їхній старший син Ростислав. Щоправда, першим ліпити з глини почав молодший син, але згодом покинув це заняття. Та подих творчості, який він вніс у сім’ю, захопив і брата, і батьків. І ось з того часу, а це вже близько десяти років, у родині Тихонових гончарство з хобі перетворилося на захоплення та улюблену справу. Сьогодні у родини є творча майстерня, до якої приходять і студенти, що навчаються на курсах декоративно-прикладного мистецтва, і просто поціновувачі народного мистецтва. Так, так, саме народного! Адже технологія виготовлення виробів з глини сьогодні така ж, якою була й багато років тому. І, до речі, народних майстрів в Україні — лише тисяча. Тихонови — одні з них.
Безліч виставок у Києві, Львові, інших містах України та тільки не в Полтаві... «Нас знають і в Києві, і у Львові, але тільки не в нашому рідному місті», — розповідає Лариса Тихонова. Та ось нарешті виставка робіт сім’ї відкрилася і в Полтаві, у музеї Короленка.
Відкриття виставки зібрало чимало людей. Це яскраво підтверджує, що мистецтво у нашому місті таки люблять! Тим паче, таке близьке Полтавському краю, як гончарство. А поки гості заходу роздивлялися виставлені експонати (далеко не всі, що є у колекції родини), Лариса Тихонова розповіла мені, як розпочинала займатися керамічною справою. Цікава та відкрита жінка, а значить, і цікава співбесідниця.
— Ларисо Юріївно, як Ви починали виготовляти вироби з глини? Звідки у Вас з’явився потяг до цієї справи?
— Спочатку це було захоплення молодшого сина, який ходив до гуртка. Але потім воно зацікавило і мене, і, вже будучи в достатньо немолодому віці, я вирішила теж туди піти. За професією я будівельник, як і мій чоловік, тож не думайте, що керамікою я займаюся за фахом, спочатку це було лише захоплення. Крім того, у нас дуже багато друзів — творчих людей, тож, мабуть, і це вплинуло на наше бажання займатися народною творчістю. Багато в моєму захопленні глиняними виробами відіграв також чоловік. Спочатку він зробив порцеляну і потім так у нього пішло-поїхало... Але всього Геннадій навчався сам, читав багато літератури.
— Можна сказати, що на Ваш вибір вплинули і син, і чоловік?
— Можна і так казати. Але тут зіграло свою роль і велике бажання проявити себе у чомусь, адже професія у мене далеко не творча. Ми робимо ужитковий посуд, але в ньому завжди намагаємося проявити своє авторське «я».
— Багато часу у Вас забирає робота над глиняним посудом?
— Весь час! Але, Ви знаєте, це не можна назвати роботою. Це — захоплення. Знаєте, люди завжди чекають п’ятницю, щоб відпочити від роботи. А у нас немає вихідних, ми біжимо на роботу, бо дуже любимо свою справу. Але це і дуже важка робота. Ну, наприклад глину місити. Але ж яке диво відбувається, коли кидаєш глиняну кульку на гончарний круг і народжується глечик! Це просто заворожує!
Виставка керамічних робіт родини Тихонових Виставка керамічних робіт родини Тихонових
Виставка керамічних робіт родини Тихонових проходила і в Києві, і у Львові і в багатьох інших містах, родина кожен рік бере участь у Сорочинському ярмарку, та, за словами жінки дуже хочеться побільше радувати око любителів народної творчості саме в рідному місті, у Полтаві. І ось тепер можна говорити про те, що бажання Тихонових таки збулося. До того ж, здається, це тільки початок, адже, навіть не знаючи нічого про глину та кераміку, залишитися байдужим, дивлячись на виставлені експонати, просто неможливо. Дійсно, дуже класно, вишукано і красиво!
