Фактично з 1990 року працюю у сфері журналістики. Але ніколи не міг подумати, що доведеться писати таку редакційну. Спочатку трішки хронології і фактів.
6 грудня, близько 17:10, під’їхав до свого дому. Тільки-но відчинив двері автомобіля, як одразу отримав кілька ударів у обличчя. Нападників було двоє. Вони одразу кинулися навтьоки. Гнався, щоб ідентифікувати особи. Не догнав. Ймовірно, поїхали на автомобілі. Поліцейські відкрили кримінальне провадження за ознаками статті 125 Кримінального кодексу України «Умисне легке тілесне ушкодження». Пошуки ведуться активно. Не один і не два чоловіки розповідали, що того дня їх правоохоронці зупиняли на вулиці і перевіряли документи. Момент втечі зафіксували камери відеоспостереження. Але зображення на них надто низької якості. Допускаю, що злочинців не знайдуть. Хоча поліцейські дуже стараються. Це теж бачу. Цією подією зацікавилися кілька всеукраїнських видань, громадських організацій та місія ОБСЄ.
Що це було? Важко сказати. Думаю, що слідство опрацьовуватиме багато версій — від банального побутового конфлікту і до професійної діяльності. І це правильно. Адже досить часто здавалось очевидне не є істинним. Так і тут. Можливо, автора із кимось переплутали, можливо, хтось від не надто великого розуму вирішив у такий спосіб розважитися.
Безумовно, не можна стверджувати із стовідсотковою впевненістю, що напад пов’язаний саме із журналістською діяльністю. Але ця версія для мене особисто є найбільш вірогідною. Є і своя версія того, хто міг замовити цей напад, у кого є для цього мотив. Але поки що не будемо розкидатися голослівними обвинуваченнями. Адже звинуватити людину легко. А потім може виявитися, що вона до цього злочину не причетна.
Буде дуже добре, якщо правоохоронці знайдуть нападників. Добре не лише для їх статистики розкриття злочинів та для автора цієї статті. Добре для всього міста, для всього суспільства. Адже нападають не лише на журналістів. Нападають і на інших людей, їх б’ють і грабують. Так, це не викликає такого резонансу, але їх життя і здоров’я не є менш значущими. Вони теж мають почуватися в безпеці.
Ну, а щодо самих нападників… Дай Боже їм порозумнішати і вчасно зупинитися. Адже навіть у разі, коли їх ніколи не знайдуть поліцейські, ніколи не судитимуть судді, кара обов’язково буде. «Відповідь» прилетить. Прилетить звідти і в той момент, звідки і коли й не чекатимуть. Закони карми діють. Їх ніхто і ніколи не відмінить.
Та все ж своїм правом на придбання і носіння зброї скористаюся неодмінно.
Всім іншим людям — миру і злагоди. А все таємне невдовзі стане явним. І кожен отримає по заслузі.
Статті, які могли стати приводом для нападу, будуть надруковані.
