Цього року українцям випало двічі обирати владу: спочатку Президента України, а потім — парламент. Вибори глави держави стануть сьомими в історії незалежної України, а от майбутній Президент буде шостим. Двічі поспіль — з 1994 до 2004 року — державою керував Леонід Кучма. Як обиратимуть главу держави цього разу, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.
Від політиків до шоуменів
Згідно з українським законодавством, кандидатом у президенти може бути щонайменше 35‑річний громадянин держави, який проживає на території України останні 10 років, має право голосу та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути обрана президентом більше, ніж на два терміни. А працює президент на посаді впродовж 5 років.
Реєстрація кандидатів розпочалась 31 грудня 2018 року і триватиме до 8 лютого 2019-го. Минулого року про президентські амбіції заявили аж 28 політиків. Такої кількості кандидатів ще не було в історії президентських виборів. Для прикладу, у бюлетенях 2014 року значилось 21 прізвище.
«Ми маємо надзвичайно аномально високу активність кандидатів у президенти», — прокоментував ситуацію генеральний директор Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.
Більше того, уперше в передвиборчих рейтингах з’явились неполітики — співак Святослав Вакарчук та шоумен Володимир Зеленський. І якщо фронтмен «Океану Ельзи» не декларував прагнення керувати державою, то лідер «95 кварталу» зробив це в останні секунди 2018 року. Його заява, яку канал «1+1» (олігарха Ігоря Коломойського) транслював замість привітання Президента Петра Порошенка, здійняла справжню бурю в соцмережах.
Центральна виборча комісія уже зареєструвала першого кандидата на пост глави держави. Ним став юрист Ігор Шевченко, який раніше обіймав посаду міністра екології в уряді Арсенія Яценюка. Документи до ЦВК також подали Сергій Каплін, Володимир Наливайченко, Віталій Скоцик та Андрій Садовий. Реєстрація завершиться аж 8 лютого.
Агітація без гречки
Кандидат має право проводити передвиборчу агітацію наступного дня після офіційної реєстрації. Таким чином, у повному обсязі рекламна кампанія розпочнеться 9 лютого. Центральна виборча комісія забезпечує виготовлення певної кількості рекламних продуктів кандидата та надає безоплатну квоту на їхнє розміщення в державних ЗМІ. Крім того, майданчики для передвиборчих плакатів зобов’язана надати місцева влада.
Основну частину агітаційної продукції учасники виборчих перегонів виготовлятимуть власним коштом. За підрахунком КВУ, кандидати, які претендують на перемогу, в передвиборчий період витратять на рекламу 80–100 мільйонів доларів.
Закон забороняє поширювати матеріали, що закликають до ліквідації незалежності України, порушення суверенітету і територіальної цілісності, підриву державної безпеки тощо. Також не допускається «брудна кампанія» проти опонентів — розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про інших кандидатів. Більше того, кандидатам не можна «купувати голоси» виборців. Надання громадянам грошей, подарунків, знижок на товари і послуги суперечить законодавству.
Експерти не виключають, що Росія буде активно втручатись у цьогорічну передвиборчу кампанію. Зокрема, через російські соцмережі, які досі досить поширені в Україні, а також через телеканали, які просуватимуть проросійського кандидата.
Передвиборча агітація повинна завершитись за добу до голосування. Останній дозволений день реклами — 29 березня.
Голосування у два тури
Голосування за Президента України заплановане на 31 березня 2019 року з 8‑ї до 20‑ї години вечора. Брати участь у виборах можуть усі громадяни, яким виповнилося 18 років. Підсумки голосування ЦВК повинна оголосити до 10 квітня. Якщо ніхто з кандидатів не набере 50 % +1 голосів, то 21 квітня відбудеться другий тур виборів. Експерти прогнозують саме такий розвиток подій. Результати будуть опубліковані в офіційних державних газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр». Урочиста церемонія присяги нового глави держави відбудеться не пізніше 3 червня.
