Інколи після ознайомлення із черговими звітами і планами вітчизняних чиновників виникає враження, що вони або «брешуть, як дишуть», або далі своїх кабінетів та житла не виходять і не виїжджають. У всякому разі, у Агенції місцевих доріг Полтавської області працюють саме такі люди. Днями вони «порадували» громадськість черговими перлами неадекватного сприйняття реальності.
Тисячі жителів Кобеляцького району якщо не щодня, то щотижня проїжджають автодорогою Кобеляки — Білики. Для багатьох мандрівка на цьому не закінчується і люди їдуть далі аж до траси М-22 Полтава — Олександрія.
Протягом багатьох років відрізок автошляху від Кобеляк і до «полтавської» траси, як і більшість доріг району, перебував у жалюгідному стані. Доходило до того, що проїжджу частину на власний страх і ризик ремонтували, засипаючи вибоїни піском, щебенем, гранвідсівом, битою цеглою та іншими матеріалами місцеві фермери, а то й звичайні автолюбителі, яким набридло після кожної поїздки ремонтувати своїх «сталевих коней».
І ось у 2019 році розпочався довгоочікуваний ремонт дороги від Кобеляк до Біликів. Проводила його фірма «Трансресурси». За 16 мільйонів вона підрядилася відремонтувати дорожнє покриття від Кобеляк і до автодороги Полтава — Олександрія. Ця ж фірма виграла окремий тендер на ремонт дороги в межах так званої «рукасівської гори» в Біликах. Вартість — майже три мільйони. Потрібно зауважити, що чиновники із Агенції місцевих доріг Полтавської області анонсували ремонт цієї дороги ще в 2018 році. Але тендер провели запізно, потім результати аукціону оскаржили конкуренти фірми-переможця. Так воно затяглося до зими. У 2019 році торги прийшли без ексцесів. Аукціон виграла фірма «Трансресурси». Щоправда, вартість робіт за рік уже зросла. Разів так у два.
Та як би там не було, восени 2019 року дорогу між Кобеляками і Біликами майже відремонтували. Причому, асфальт, що є небувалим явищем, клали не в калюжі і не при мінусовій температурі. Хоча, по великому рахунку, цей феномен пояснити легко. Справа тут зовсім не в оперативності шляховиків, а в погодних умовах, адже справжня зима в Україні не настала аж до початку лютого.
До Нового року ремонт майже закінчили. Слово «майже» вжите не випадково. Адже на в’їзді в селище шляховики, знявши старе напівзруйноване асфальтне покриття, взамін нього нічого так і не поклали. Окрім того, як і очікувалося, «Трансресурси» працювали виключно на ділянці автошляху між Кобеляками і Біликами. А вже від селища і до М-22 ніхто нічого не робив. У всякому разі, у 2019 році. До речі, люди, які розуміються на ремонтах доріг, одразу попереджали, що 16 мільйонів для проведення ремонту майже 25 кілометрів дороги від райцентру і до «полтавської» траси не вистачить. Хіба на «поляпати».
Факт незакінченого ремонту, звичайно ж, не залишався поза увагою як звичайних автолюбителів, так і співробітників «ЕХО». Зваживши на те, що на початку року українські чиновники зазвичай дуже зайняті «празниками», ми вирішили дочекатися лютого і звернутися до Агенції місцевих доріг із запитом щодо долі білицької дороги. Але, от диво, вони, працівники Агенції місцевих доріг, нас випередили і першими оприлюднили інформацію щодо проведення робіт на згаданій автодорозі. І воно, це повідомлення, неприємно шокувало. Ні, навіть не шокувало, а підтвердило здогад про те, що нічого в цій країні, окрім прізвищ посадовців, не змінюється. Крадуть і брешуть, брешуть і крадуть.
Усім потроху, кобелячанам — дуля
Днями на сайті «Полтавщина» була розміщена публікація під назвою «Презентовано план ремонту місцевих доріг Полтавщини протягом 2020–2024 років».
У публікації йшла мова про те, що директор Агенції місцевих доріг Олексій Басан комусь презентував план роботи ввіреного йому відомства на 5 років. Тобто, журналісти апріорі наводять офіційну інформацію, надану посадовцем при виконанні своїх службових обов’язків. І мають їй, цій посадовій особі, вірити.
Згідно із представленими журналістам та іншій публіці матеріалами, кобеляцьким автомобілістам ще по меншій мірі п’ять років доведеться їздити по вщент розбитих дорогах. Адже на них грошей в Агенції немає. У всякому разі, у згаданій програмі ремонту місцевих доріг ні про Кобеляки, ні про Білики, ні про Бутенки, не кажучи вже про таку «дрібноту», як Лучки, не згадують.
Натомість згадують про те, що коштів Агенції виділять лише 10 відсотків від потреби. Тобто, всі сто відсотків місцевих доріг, а це 7820 кілометрів, ремонтуватимуть, у кращому випадку, десять років. Це при умові, якщо не вийдуть із ладу вже відремонтовані автошляхи.
Весело, чи не так? Але найвеселіше не це. Ну не дають достатньо грошей Басану, що ж чоловік зробить?
Весело стає після перегляду одразу восьми карт доріг, відремонтованих і таких, що будуть ремонтувати. Так от, на всіх цих картах чітко зазначено, що дорога від Кобеляк і до М-22 у 2019 році відремонтована повністю.
Далі ще веселіше. Ми зв’язалися з депутатом Полтавської обласної ради Геннадієм Коваленком, який обирався по одному з кобеляцьких округів. Геннадій Борисович розповів, що наскільки йому відомо, шляховики відрапортували, що в них ще залишилися вільні кошти після «ремонту» білицької дороги. І їх, ці гроші, можуть витратити на ремонт дороги до Придніпрянського. Та хай і ремонтують, це справа дуже потрібна. Але ж, нехай білицьку дорогу закінчать. Окрім того, знову ж у представленій програмі на п’ять років про Придніпрянське нічого не сказано.
Так, можливо, Геннадій Коваленко щось неправильно зрозумів. Ми попросили його перевірити інформацію. Але одночасно депутат надав офіційний документ. На його запит чиновники обласного Департаменту будівництва, містобудування, архітектури та ЖКХ відповідають, що грошей на ремонт вулиці Полтавської в Бутенках немає. Це та злощасна вулиця, яку спочатку зруйнували під час ремонту дороги М-22 Полтава–Олександрія, потім відремонтували, а потім знову зруйнували, пустивши по ній транспорт під час чергового ремонту аварійного мосту через річку Кобелячок.
Геннадій Коваленко висловив своє незадоволення з приводу того, що Агенція розробляє подібні програми і плани, не залучаючи до співпраці представників влади на місцях. Так і в цьому випадку, нікого із керівників органів місцевого самоврядування Кобеляцького району навіть не запитували, чи є в них потреба в ремонті доріг.
І в результаті показали всьому району велику дулю. І навіть не в кишені, а публічно.
