Чому на території садиби Мясоєдова розмістили саме обсерваторію?
- Садиба, на якій знаходиться обсерваторія, належала всесвітньо відомому художнику Григорію Григорійовичу Мясоєдову. Він зараз і похований на території садиби. Цьому будинку скоро виповниться 100 років. Самій же обсерваторії скоро буде 84 роки, пише Новини Полтавщини.
А тоді, у 1924 році, відбувся з'їзд продуктивних сил і Олександ Орлов (відомий вчений) виступив з ініціативою створити у Полтаві гравіметричну обсерваторію. Мета була така: визначити силу тяжіння по всій Україні у різних точках, бо це дає інформацію про те, які під землею залягають корисні копалини. Якщо там залягає руда, то буде більша сила тяжіння, а якщо нафта - менша. Тож першою задачею нашої обсерваторії було створення такої гравітаційної карти на території України.
На той час це була єдина обсерваторія?
- Саме такого типу - єдина, бо астрономічні були у Києві та Харкові. Над створенням цієї обсерваторії працювали більше 10 років. Створену гравіметричну карту України передали геологам.
Проте Олександр Орлов, який заснував обсерваторію, вважав, що треба вивчати Землю і з допомогою астрономії. Це трохи парадоксально, але астрономічні вимірювання можуть дати дані про те, в якому стані знаходиться ядро землі.
Однією із задач було вивчення коливань полюса Землі. Ці коливання визначаються через зміну широти даного місця. У нас десь з 1939 року велись інтенсивні спостереження змін широти Полтави. Декілька інструментів у нас було, які спостерігали, тоді вираховувалось середнє значення і визначались зміни широти. Ці спостереження були дуже точні, до сотих секунди. Але останні 20 років у науку ввійшли нові методи спостереження - космічні. Наші спостереження перестали бути такими актуальними, проте ми їх продовжуємо.
Які ще задачі ви вирішуєте чи вирішували?
- У нас також вивчалися земні припливи. Ми, звичайно, цього не бачимо, бо зміни дуже маленькі, але земля піднімається. У нас від припливів змінюється нахил земної поверхні і величина досягається двох сотих секунди. Це дуже маленька величина, але ми її вимірювали. Від цього також змінювалась сила тяжіння.
У нас були і є дуже точні прилади. У цьому плані обсерваторія була одним із передових наукових закладів в колишньому СРСР. Наші роботи публікувалися за кордоном. У нас працювало багато вчених із Бельгії, Югославії, Польщі, Японії. Обсерваторія була таким собі центром наукової думки.
Які зараз в обсерваторії є напрямки вивчення?
- У нас з'явилися нові напрямки досліджень - це радіоастрономія. Ми маємо великий радіотелескоп у селі Степанівка. Це один з найбільших телескопів у світі, який працює на декаметрових хвилях - приблизно у діапазоні з 12 до 35 метрів.
Ми приймаємо радіовипромінювання різних об'єктів: Сонця, Сатурна, зірок різних, сузір'їв та ін. Цю проблему ми вивчаємо вже приблизно 20 років. Навіть самі створювали дуже точні прилади: для вимірювання сили тяжіння та ін.
У селі Степанівка у нас є свій радіотелескоп, який складається з 512 окремих антен - один з найбільших у світі в цьому діапазоні. Ось у минулому році ми отримали прилад, за допомогою якого зможемо точніше отримувати радіовипромінювання різних об'єктів. Ця робота була оцінена - ми отримали державну премію у 1997 році.
У нас є американська система GPS і ми входимо у так звану Укргеокосмосмережу - Українська мережа станцій космічної геодезії та геодинаміки. Цей прилад визначає координати місця з точністю до 10 мм. Всі ці дані передаються у Київ, а там їх опрацьовують і виносять в Інтернет.
Чи є перспективним напрямок радіоастрономії?
- Так, звичайно! Ми зараз на нього спрямовуємо майже всі свої ресурси. Україна у цьому напрямку займає перше місце у світі, бо найбільший телескоп знаходиться у Харкові, У Полтаві - другий за величиною. Є також телескоп у Львові та в Одесі. Ці радіотелескопи створюють мережу спостережень. Дану роботу добре фінансує Національна Академія наук України, тому ми маємо можливість оновлювати нашу спостережну техніку, а особливо - прилади реєстрації.
Скільки зараз працівників в обсерваторії?
- Зараз десь 55 працівників. Науковців - до 20 чоловік, з них 10 кандидатів наук. Докторів у нас немає вже. Наш доктор помер минулого року. У нас два відділи: відділ вивчення обертання Землі і відділ фізики земної кори і внутрішньої будови Землі.
Чи є у вас якісь інші телескопи?
- Так, у нас екскурсійний телескоп. Через нього можна спостерігати за небесними світилами, бачити кратери на Місяці, кільця Сатурна... До нас час від часу приходять школярі на екскурсію. Звичайно, найкраща видимість вночі.
Чи не плануєте ви займатися таким напрямком роботи як прогноз землетрусів?
- Плануємо. Ми навіть уже почали займатися цим питанням. Це зараз дуже актуально та цікаво. Досягнень ще немає. До того ж прогноз - справа неоднозначна. Як казав сам Ріхтер: «Тільки шарлатани та дурні передбачають землетруси».
www.mobus.com
