5 січня о 14 годині 5 хвилин у Кобеляцькій міській раді була зареєстрована заява, написана громадянином Жуковим. Він особисто приніс її в орган місцевого самоврядування. Володимир Жуков заявив про відкликання свого голосу під час голосування за недовіру іншому колишньому посадовцю — екс-міському голові Олександру Копельцю.
Нагадаємо тим, хто вже забув, що у вересні минулого року депутати кобеляцької міської ради проголосували за висловлення недовіри тодішньому міському голові Олександру Копельцю. Тоді відбулося аж два пленарних засідання. Перше — 21 вересня, друге і остаточне — 29 вересня. На обох засіданнях головував Володимир Жуков, який на той момент обіймав посаду секретаря міськради.
Володимиру Володимировичу навіть було довірено протягом 35 хвилин зачитувати перелік підстав, опираючись на які міські депутати вирішили перестати довіряти Копельцю. З чим Жуков справився.
Та минув лише місяць після «повалення» Копельця, і міські депутати вирішили «скинути» і Жукова.
Після цього Володимир Володимирович на певний час відійшов у тінь кобеляцької місцевої політики. І ось на початку нового 2023 року вирішив про себе нагадати.
А ми ж нагадаємо про невеличкий проміжок еволюційного розвитку Володимира Жукова, як публічного політика місцевого масштабу.
Під час «другого пришестя» Олександра Копельця, конкретніше — після того, як Олександр Олександрович вдруге переміг на виборах міського голови, Жуков зайняв досить оригінальну позицію. Формально, він, як «батьківщинець», мав входити в опозиційну коаліцію, яка протистояла міському голові. А по факту, Володимир Володимирович критикував своїх колег-депутатів.
Цитата: «.... До речі, на сесії була присутня депутат Полтавської обласної ради Лариса Босенко, яка є депутатом ВО «Батьківщина». У раді депутат головує в комісії з питань бюджету і управління майном. Вона покритикувала міських обранців за протиріччя в роботі з міським головою. Її колега по партії Володимир Жуков звинуватив Анатолія Таранушича в тому, що той зриває сесію. ( Газета «ЕХО» від 24 грудня 2020 року «Сесія міськради: перерва на 40 хвилин, люта група підтримки і обраний секретар»). На тій сесії міські депутати обрали секретарем міської ради Василя Кіптілого, який в результаті посаду так і не зайняв.
Довгий час у міській раді взагалі не було секретаря. Аж до того моменту, коли із подачі Олександра Копельця секретарем обрали... Володимира Жукова.
Кілька місяців Володимир Володимирович просекретарював.
Аж раптом, у середині 2022 року відбувся «заколот» проти Копельця.
І формально цей «палацовий переворот» очолив саме ... Жуков. Усім, хто намагається слідкувати за публічними і непублічними перипетіями кобеляцької політики, зрозуміло, що не особисто Володимир Володимирович розпочав «війну» проти, здавалось, всесильного кобеляцького міського голови. Але ж сесії, на яких «плели лапті» Копельцю, скликав він. І головував на них він. І, як було зазначено вище, проекти рішень щодо висловлення недовіри зачитував він. Тобто, формально, саме Жуков був головним «заколотником».
І ось раптом Володимир Жуков «прозрів» і написав заяву про відкликання свого голосу проти Копельця. При цьому, причиною назвав конфлікт інтересів. У чому полягав той конфлікт, Володимир Володимирович у заяві не вказав. Можливо, в тому, що він за відсутності Копельця мав очолити міську раду? Але ж це, по-перше, передбачено українським законодавством, по-друге, на момент голосування депутат Жуков не міг знати, що саме він далі буде керувати органом місцевого самоврядування. Адже на тій же чи наступній сесії депутати могли запросто зняти з посади і його самого.
Але головне не це. А те, що в українському законодавстві не передбачена норма відкликання голосу депутатом місцевої ради. Проголосував? Рішення опублікували і все, поїзд поїхав далі.
Та й взагалі, уявіть ситуацію. Сьогодні виборець прийшов і проголосував за те, щоб Президентом України став Зеленський. А через три місці чи півроку, передумав. І відкликав свій голос. Щось подібне вирішив зробити екс-секретар Кобеляцької міськради.
Жест відчаю чи віра в Діда Мороза?
Навіщо Володимир Жуков написав ту заяву? Точно знає лише він один. І то — не факт. Адже, як будь-яка людина, він міг послухати поради іншої людини.
Версій може бути кілька. Та найбільш вірогідними є дві.
Версія перша. За дивним збігом обставин адвокати вже екс-міського голови Копельця, який намагається через суд поновитися на посаді, теж стверджують, що Жуков не мав права голосувати за недовіру Олександру Олександровичу через конфлікт інтересів.
Тобто, можна припустити, що після того, як депутати «турнули» з посади і Жукова вслід за Копельцем, ці двоє політиків вирішили діяти разом.
Алгоритм дій наступний. Жуков пише заяву, Копельця поновлюють на посаді, а потім той поновлює Жукова. Як вам «багатоходівочка»?
Але в такому разі потрібно одразу зауважити, що Володимир Жуков, не дивлячись на весь свій життєвий досвід, до цього часу вірить у Діда Мороза.
Адже якщо навіть уявити, що Олександр Копелець через суд повертається на посаду, то вірогідність цього існує ну десь одна до мільйона, але існує. А от уявити, що Копелець поверне на посаду Жукова, який очолював «заколот»? Ну тут вірогідність десь один до мільярда.
Версія друга. «Згоріла хата, гори й сарай». Можливо, написання заяви про відкликання голосу було таким собі жестом відчаю. Адже кожна людина має право на емоції. У тому числі й депутат.
У такому разі Жуков остаточно зіпсував стосунки із своєю фракцією у міській раді і з партійним керівництвом обласного рівня. Що робить ймовірним позбавлення його депутатства, а також потенційно створює проблему із пошуком нової політичної сили на майбутніх, уже післявоєнних виборах.
Але, підкреслимо, все це — припущення. Факт лише один — Жуков написав нікчемну з юридичної точки зору заяву, яка не матиме жодних правових наслідків.
Термінатор і ... Жуков
Та в будь-якому разі саме Олександра Копельця та Володимира Жукова можна назвати головними політичними невдахами року, що минув. І перший, і другий починали рік 2022-й на мажорній ноті, мали посади, зарплати і вплив.
І обидва все це втратили.
І якщо Олександр Копелець у будь-якому разі заслуговує на певну повагу, не дивлячись на всі невдачі, він, як справжній Термінатор, бореться за владу. Так, шанси у нього мізерні, такі, що стрімко наближаються до нуля. Але ж, бореться.
А ось Володимир Жуков.... Звичайно, він може говорити, що його використали і зрадили. Але ж тоді йому колеги-депутати можуть нагадати і про його «особливу» позицію під час першого невдалого етапу боротьби проти Копельця. Тут ще можна подискутувати, хто ж і кого першим зрадив.
Та в будь-якому разі, навіть, якщо ці двоє публічних політиків місцевого масштабу, щось втратили саме у владі, то нічого страшного в цьому немає. Ні для них, ні для громади. Просто один епізод у історії.
