З дивовижними картинами на склі талановитої художниці, викладача кафедри образотворчого мистецтва Полтавського державного національного університету ім. В. Г. Короленка Наталії Дігтяр я знайома давно. Ці роботи не забуваються — якщо побачив їх раз, запам’ятаєш назавжди і потім упізнаєш.
Для Полтави малярство на склі — добре забуте старе, яке відроджує для України Наталя, навчаючи цьому виду мистецтва не лише студентів, а й власну дочку. Юна художниця Євгенія Дігтяр щойно закінчила шостий клас Полтавської гімназії № 9. Цей рік для дівчинки особливий: кілька місяців тому в престижній виставковій залі — у Салоні Національної спілки художників України по вулиці Жовтневій у Полтаві експонувалася виставка робіт її і мами.
А зовсім недавно — наприкінці квітня — у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка експонувалася виставка під назвою «Мистецтво в реаліях сучасності», де Наталя Дігтяр виставила і свої власні роботи, і народні картини на склі відомих і не відомих майстрів минулого, які їй вдалося зібрати (з певного часу художниця колекціонує такі твори). У тій експозиції були розміщені також роботи її учнів.
А днями відбулася прес-конференція, на якій Наталія Дігтяр розповіла про особливості малярства на склі, яке передає неповторний український народний дух — для того, щоб більше людей дізналося про цей вид мистецтва (а може, хтось і сам зацікавиться та випробує себе у цій творчості). Запропонувала провести таку прес-конференцію голова Полтавського осередку спілки народних майстрів України Алла Маркар’ян.
Наталія Дігтяр не тільки пропагує малярство на склі, а й проводить майстер-класи, зокрема для вихователів дитсадка № 46, розповідаючи бажаючим осягнути непросту техніку принципи і послідовності виконання картини на склі. А вихователі потім учать цьому дітей у групах. Проводить Наталя майстер-класи і в будинку школяра, що по вулиці Героїв Сталінграда. І, звичайно, серед студентства. Дуже багато студентів завдяки Наталії Дігтяр захопилося цим.
— Дуже приємно, що стільки людей цікавиться малярством на склі — тепер я переконана, що цей вид мистецтва не зникне, — каже викладач, — адже навіть діти підхоплюють його.
Якось у Києві на Андріївському узвозі, де Наталя Дігтяр стояла зі своїми роботами, до неї підійшов незнайомий чоловік, який звернув увагу не лише на картини, а й на підписане під ними прізвище. Виявилося, що це син досить відомої мисткині — заслуженого майстра народної творчості Анастасії Рак, яка малює народні картини на склі. Він розповів, що його мама мала дівоче прізвище Дігтяр. Дехто каже, що випадкових збігів не буває... Хіба не дивно, що дві майстрині з одним прізвищем, хоча й дуже різного віку, приблизно в один час захопилися одним і тим же видом мистецтва, який років десять тому було зовсім зник із нашого побуту?
Техніка малярства на склі досить цікава. Скло накладається на ескіз, у перевернутому вигляді на склі обводиться контур, потім заливаються фарбою ділянки між контуром пошарово (один висихає, зверху накладається ще один). Картина малюється зі зворотного боку скла — зображення буде дзеркальним. На дереві і полотні контур наводять у кінці, а тут усе навпаки — спочатку контур... А в кінці готова робота перевертається, і ми бачимо шедевр народного мистецтва!
Дочка Наталії Дігтяр Женя принесла на прес-конференцію і свою картину — симпатичного вужика. Перші спроби в техніці малярства на склі вона зробили три — чотири роки тому, активно ж займається цим видом мистецтва вже більше року. Підростає чудова мистецька зміна!
