Ні для кого не секрет, що нині навантаження на очі середньостатистичного жителя нашої планети просто шалене. Ще 30-40 років тому подібне навіть важко було уявити. Комп’ютери, смартфони, планшети, електронні книги та інші досягнення техніки оточують нас і вдома, і на роботі. Тож ми годинами змушені проводити біля екранів, вдивляючись в дрібний шрифт чи мініатюрні деталі малюнка. Особливо потерпають очі дітей, адже зорові м’язи у них ще не зміцніли.
За даними, зібраними інформаційним агентством УНІАН, 3% дітей вже у перші роки навчання мають порушення зору. До 3-4 класу цей показник зростає до 10%, а серед старшокласників майже до 20%, тобто кожен п’ятий випускник покидає стіни школи з погіршеним зором. Та й не дивно, адже якщо в радянські часи учні черпали знання лише з книг, а всі підручники мали бути надруковані контрасним (яскравим) шрифтом розміром не меншим за 12-6 пунктів. Нині ж джерел інформації дуже багато: від спеціальної літератури, за якою навчаються учні класів з поглибленим вивченням того чи іншого предмету, до інтернет-матеріалів, постійне читання яких є серйознм випробуванням для наших очей. Нерідко продвинутий школяр закачує всі потрібні тексти в свій смартфон і встановлює 4-пунктовий діамант (1,4 міліметрів у висоту), щоб більше тексту влізло на крихітний екранчик. Ось і доводиться молодим людям масово вдягати окуляри.
Яскраве світло має неабияке значення й для людей середнього і старшого віку, з вже ослабленим зором. Помічено, що для зорового комфорту п’ятидесятирічної людини потрібно втроє більше освітлення, ніж двадцятирічному.
Освітлюваність в нашій державі регламентується державними будівельними нормами ДБН В.2.5.-28-2006 «Природне і штучне освітлення». Проте, європейські норми освітлення, тобто ті, що увійшли до європейських стандартів, зокрема EN 12464-1:2011 розроблені європейським технічним комітетом «Light and lighting», що означає «Світло та освітлення», містять дещо жорсткіші вимоги, ніж ті, якими керуються в нашій державі. Значно досконаліші норми освітлення приміщень має і сусідня Росія. Зокрема, в цій країні поки що заборонено використовувати світлодіодні лампи в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, оскільки ці технології відпрацьовані не до кінця. В Україні ж жодних нормативних документів, які б регламентували поводження із світлодіодами, на разі немає.
То як же організувати освітлення помешкання так, щоб і очам було зручно, і електроенергію зекономити?
На думку фахівців, саме «лампочки Ілліча» найбільш комфортні для наших очей, вони мають приємний для зору безперервний спектр та відмінну кольоропередачу. Що дуже важливо, якщо економія будь-якою ціною для Вас не головне. В їх світлі прекрасно передаються кольори меблів і інтер’єру в теплій і нейтральній гаммі, а також колір обличчя людини. Проте, таке традиційне рішення економічно дуже не вигідне, адже як відомо, лампи розжарювання, споживають найбільше електроенергії. Отже, їх можна з повним правом назвати не лише джерелом світла, а й «обігрівачем». Світлова віддача ламп розжарювання дуже мала і складає 7-15 лм/Вт, в залежності від потужності. На 30-50% ефективніші звичайних лампочок – «галогенки», їх світлова віддача становить 14-28 лм/Вт. Тож саме «галогенки» на напругу живлення 12 В вважаються найкращим варіантом для житлових приміщень. В першу чергу лампи розжарювання згодяться для використання у настольних лампах. Світильниках біля ліжка, торшерах – словом, скрізь, де Ви читаєте чи зазнаєте інших навантажень на очі. Тут звичність для ока та безпечність світла перевищують всі інші вигоди.
Компактні люменісцентні лампи – добра нагода економити електроенергію, а значить і кошти у вашому гаманцеві. Вони вже давно прижилися в оселі мало не кожного українця. Проте, якщо виробництво ламп розжарювання налагоджене, то «енергозберігайки» залишають масу можливостей для «оптимізації» (читай: здешевлення) конструкції, і китайські компанії цим користуються. Та й що гріха таїти, наші торгівці електротоварами найчастіше замовляють в Піднебесній найдешевші моделі, аби отримати від їх продажу щонайменше 100, а то й 200% прибутку. Улюблений трюк таких виробників – «перемаркувати» лампу на більшу потужність, наприклад, 15-Вт продати під виглядом 20-40Вт. Подекуди, реальна потужність ламп, які надходять у торгівельну мережу, може бути у два, а то й три рази меншою від задекларованої. Оскільки таке трапляється доволі часто, то із сумної споживацької практики відомо, що 100-ваттну лампу розжарювання доцільно міняти не на 20-ваттну енергозберігаючу. А на 26-32-ваттну…
Практично всі параметри неякісних компактних ламп нестабільні і можуть істотно відрізнятися від заявлених. В першу чергу відзначається знижений світловий потік, підвищення пульсації, що робить експлуатацію такої лампи, як мінімум некомфортною, а як максимум – за рік її використання зіпсуєш зір. До того ж через декілька місяців неякісна лампа почне тьмяніти (деградує люмінофор), а пульсації почнуть зростати (конденсатори втрачають ємність через перегрів).
Суспільство не повинно миритися з таким станом справ на світлотехнічному ринку, адже відповідно до законів України «Про захист прав споживачів» та «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» постачальники повинні стежити за тим, яку продукцію вони закуповують, періодично проводити її випробування за показниками якості та безпеки, бувати з аудиторськими перевірками на підприємствах виробниках, якщо вони є їхніми оптовими клієнтами.. Зі свого боку державне підприємство «Полтавастандартметрологія» готове надавати їм посильну допомогу у цій роботі. Підприємство має для цього потужну випробувальну базу, оснащену відповідним обладнанням, досвідчених кваліфікованих фахівців. Орган з оцінки відповідності, уповноважений на проведення незалежного оцінювання та добровільної сертифікації подібної продукції.
Що стосується світлодіодів, які по-праву називають майбутнім світлотехнічної галузі, то за прогнозами компанії Philips, до 2020 року частка світлодіодного освітлення в розвинених країнах складе 75%, до цього часу дорога нині якісна світлодіодна продукція повинна знизитися в ціні.
Світлодіоди мають великі переваги перед іншими штучними джерелами освітлювання, хоча б за рахунок малих габаритів, екологічності, міцності та довговічності. Проте, ці технології ще не відпрацьовані до кінця. На сьогоднішній день дійсно якісна продукція коштує дуже дорого і є недоступною для пересічного споживача, а масові вироби мають світловіддачу на рівні 70-80 лм/Вт, яка ще й зменшується в процесі роботи лампи. Виходять з ладу неякісні світлодіоди значно швидше очікуваного строку.
Тож як бачимо, у кожного виду ламп є свої сильні й слабкі сторони. А вже споживач сам повинен обирати, що йому більше до вподоби.
Зачекайте, йде завантаження...
