- Selena2017
12 грудня, 17:54
На тему: Волонтер Альона Шуліка стала першим у громаді «помічником ветерана» - welam16
6 грудня, 20:23
На тему: Бюро переводов: Профессиональные услуги перевода текстов - welam16
30 листопада, 17:18
На тему: Тактическая одежда для военных — использование - romanova88
29 листопада, 13:33
На тему: Як прискорити ріст волосся - Чудо Юдо
15 листопада, 09:41
На тему: Чи сядуть чиновники міськради за кермо вантажівки зі сміттям?
Гостре, солоне і кисле додає каменів у нирках?
8 відповідей про причини сечокам’яної хвороби та її лікування від Заслуженого лікаря України, головного позаштатного уролога ДОЗ ОДА, завідуючого урологічним відділенням ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського Анатолія Філоненка
1. Чи правда, що це вікова хвороба і з’являється тільки після певного віку?
Сечокам’яна хвороба (уролітіаз – у офіційній медицині) – захворювання, пов’язане з утворенням каменів в нирках та/або інших органах сечовидільної системи. Сечокам’яною хворобою можуть страждати усі – від немовлят до людей похилого віку. Від віку хворого, як правило, залежить тип сечового каменя. У старшого віку переважають сечокислі камені. Білкові камені утворюються набагато рідше. Слід зауважити, що більше 60% каменів – змішані за складом. Сечові камені практично завжди утворюються в нирках, в сечоводі і, як правило, в сечовому міхурі, вони носять характер вторинних, тобто спустилися з нирки.
2. Звідки беруться камені?
Основна причина утворення ниркових каменів – порушення обміну речовин, особливо зміна водно-сольового і хімічного складу крові. Однак сечокам’яна хвороба не буде розвиватися без наявності певних чинників:
- хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, коліт, виразкова хвороба тощо) та органів сечостатевої системи (пієлонефрит, простатит, аденома передміхурової залози, цистит тощо);
- остеомієліт, остеопороз, інші захворювання кісток або травми;
- тривале зневоднення організму, що відбувається внаслідок отруєння або інфекційного захворювання;
- постійне зловживання продуктами, що підвищують кислотність сечі (гостре, кисле, солоне);
- географічний фактор. У людей, що проживають в жаркому кліматі, імовірність виникнення сечокам’яної хвороби вище.
Камені можуть бути дрібними (до 3 мм) і великими (до 15 см), описані спостереження каменів, які важили кілька кілограмів.
3. Де камені можуть локалізуватися?
У кожному відділі сечовивідних шляхів. Найчастіше камені локалізуються в нирках, сечоводах і сечовому міхурі.
4. Які симптоми сечокам’яної хвороби?
Людина може все життя проносити камінь у своїй нирці і не знати про це. Але, з іншого боку, камінь розміром 3-4 мм, який почав свій рух по сечоводу, може викликати таку ниркову кольку, що людина у буквальному сенсі слова полізе на стінку. Тому, як правило, нирковокам’яна хвороба не залишається непоміченою хворим. Проте в деяких випадках перебіг хвороби може виявитися прихованим і виявляється під час дослідження організму при підозрі на інші хвороби.Симптоми сечокам’яної хвороби залежать від розміру і типу каменю, його місця розташування в сечовому тракті і характеру порушень, які він викликає в органах сечової системи.
Тупий, виснажливий біль з однієї сторони (чи двосторонній) посилюється під час фізичного навантаження або просто при зміні положення тіла. Це один з найбільш типових симптомів наявності каменів у сечовивідних органах. Коли камінь з нирки потрапляє в сечовід, біль відчувається внизу живота, паху, статевих органах, може навіть віддавати в ногу. Після сильного нападу болю камені можуть відходити разом з сечею.
Найсильніший біль – у ділянці нирок. Стихаючи і поновлюючись, колька може тривати кілька днів. Зазвичай припиняється у випадку, якщо камінь переміщається або виходить з сечоводу в сечовий міхур.
Подібний біль – свідчення того, що камені присутні у сечовому міхурі або сечоводі. Під час сечовипускання струмінь сечі може перериватися, хоча хворий відчуває, що сечовий міхур не випорожнився. Це так званий синдром «закладання». Сечовипускання продовжиться, якщо змінити положення тіла.
Кров у сечі може з’явитися після сильного болю або після фізичного навантаження.
Підвищення температури тіла до 38-40 градусів характерне для приєднання пієлонефриту.
5. Як діагностують сечокам’яну хворобу?
Правильно діагностувати сечокам’яну хворобу можна тільки на прийомі у лікаря-уролога. Лікування призначається спеціалістом після бесіди з пацієнтом і результатів урологічного обстеження:
- загальний аналіз сечі виявляє незначну домішки крові в сечі, мікробне інфікування, характер сольових домішок;
- УЗД-нирок – один з основних методів виявлення каменів – дозволяє оцінити ступінь анатомічних змін, викликаних наявністю або рухом каменю. Єдиний недолік: камені сечоводу при УЗД діагностувати набагато складніше, а іноді і неможливо в силу його глибокого залягання в заочеревинному просторі;
- екскреторна урографія: у вену вводиться контрастна речовина, і проводиться серія рентгенівських знімків. Оглядовий знімок сечової системи дозволяє визначити знаходження каменів, їх розміри та форму. Проте існують так звані рентгенонегативні камені, які пропускають крізь себе рентгенівські промені, і тому їх не видно на оглядових рентгенівських знімках;
- радіоізотопна нефросцинтиграфія: у вену вводиться спеціальний радіофармпрепарат, що накопичується і виводиться через нирки. На цьому тлі проводиться сканування нирок на спеціальних апаратах. Дуже інформативне дослідження, що дозволяє виявити порушення функції нирок.
6. Як лікувати хворобу?
У першу чергу при лікуванні каменів у нирках необхідно зняти напад ниркової коліки. Наступні етапи лікування: видалення каменю, лікування інфекції та попередження повторного утворення каменів.
У даний час терапія сечокам’яної хвороби включає в себе консервативний і оперативний методи лікування.
Консервативне лікування – лікування за допомогою препаратів, дотримання дієти і питного режиму. Може бути цілком ефективним, якщо ниркові камені невеликого розміру (до 3 мм). Сучасна медицина використовує препарати, при вживанні яких може відбуватися розчинення каменів. Але пам’ятайте, що застосування цих препаратів можливе тільки під контролем уролога. У разі розпочатого запального процесу також проводять антибактеріальну терапію.
Інструментальне, або оперативне, лікування – лікування в ході операції, при якому видаляють камені великого розміру у хворих з ускладненнями. До оперативних методів відносять і дроблення каменів ударною хвилею (дистанційна літотрипсія) та контактною літотрипсією.
Дистанційно-хвильова літотрипсія – вплив на конкремент у сечовивідних шляхах ударною хвилею дуже короткою тривалістю (від 0,3 до 0,8 мксек). Ця методика найкраща, тому що легше за все переноситься хворими. На жаль, роздрібнити сечові камені таким чином вдається не завжди.
7. А якщо не лікувати сечокам’яну хворобу?
Виникає пієлонефрит у гострій або хронічній формі – запальне захворювання нирки. Якщо і на цьому етапі не звернутися до уролога, то процес може розвинутися у гнійне запалення нирки. У цьому випадку нирка може бути вилучена.
Камені сечового міхура можуть бути причиною надзвичайно болючих нападів гострого циститу.
8. Чи можна хворобу попередити?
Здорове харчування може стати запорукою гарного самопочуття на довгі роки. Необхідно вживати менше жирного, смаженого, гострого і солоного. Намагайтеся не переїдати. Вживання двох літрів чистої води на добу (не мінеральної) має стати правилом. Також важливо не допускати переохолодження попереку. Якщо з’явилися незначні неприємні відчуття в ділянці попереку, не зволікайте зі зверненням до уролога!
Якщо ж ниркова колька застала вас зненацька, то може допомогти прийом теплої ванни або грілка на поперекову ділянку. Потрібно обов’язково викликати лікаря. Лікування повинне проводитися тільки під контролем фахівця