Морозиво – улюблені ласощі багатьох дітей і дорослих, причому чимало з нас полюбляють його не лише під час спеки, а й протягом усього року. Як відомо, часи, коли у продажу можна було зустріти всього декілька різновидів цього продукту, рецептура яких була суворо регламентована ГОСТами, безповоротно минули. Нині споживачам пропонують сотні різновидів крижаних ласощів, щоправда, незважаючи на це, вибрати з їх числа продукцію на молочній основі не так уже й просто, а придбати морозиво без стабілізаторів, ароматизаторів, барвників, консервантів і взагалі неможливо. Тож споживач повинен хоча б уважно читати інформацію на маркуванні та обирати продукт, в якому різноманітних «поліпшувачів» та «замінників» натуральної сировини якомога менше.
На жаль, випадки, коли недобросовісні виробники не гребують нічим аби ввести довірливих покупців в оману, непоодинокі. В хід ідуть красномовні надписи: «Смак дитинства», «Ностальгія» які начебто мали б гарантувати, що продукція повністю відповідає вимогам нормативних документів, хоча при цьому продукт може бути виготовлений з комбінованої сировини (пальмова та кокосова олії, які було піддано процесу гідрогенізації), але інформація про це наведена зовсім дрібним шрифтом та ще й розміщена під складочкою упаковки, так, щоб не потрапляти на очі. Ціна таких виробів доволі часто досить висока, що підкупає довірливого покупця.
Дизайн та оформлення упаковки теж всіляко намагаються збити споживача з пантелику: ідентичність з радянськими упаковками, зображення корівок, глечиків з молоком, фруктів створюють хибне враження, що перед Вами корисний продукт, хоча зазвичай, щоб зрозуміти, що це не так, достатньо лише прочитати інформацію про його склад. Не кажучи вже про те, що контролюючим органам не завадило б і її періодично перевіряти на достовірність.
На жаль, зараз чималу кількість морозива виготовляють вже з готових спеціальних сумішей з додаванням твердих гідрогенізованих жирів, найчастіше – кокосового та пальмового, які імпортують з Малайзії та Індонезії. Така заміна зменшує собівартість виробів на третину, щоправда, ці жири мають «погану звичку» накопичуватися в організмі. Виробники, практично завжди «замовчують» скільки відсотків молочного жиру, а скільки рослинного у тому чи іншому продукті.
Уважним треба бути і обираючи морозиво з додаванням натурального соку. Це не обов’язково буде той, що вказаний на упаковці, зокрема, у назві. Так апельсиновий сік може замінюватися яблучним, що завдяки барвникам і ароматизаторам набув смаку помаранчевого цитруса. Про користь від таких змін годі й говорити, проте, якщо інформація про харчові метаморфози на упаковці зазначається – виробник вимог закону не порушив.
Згідно з чинним законодавством морозиво не підлягає обов’язковій сертифікації. Суб’єкти господарювання можуть виготовляти його, як за встановленими державними стандартами України, так і за технічними умовами, які повинні містити вимоги не нижчі, ніж ті, що передбачені національними стандартами.
Сучасний асортимент морозива регламентується трьома національними стандартами України, які набули чинності ще з 2008 року: ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови», який передбачає виготовлення вищезгаданих видів морозива винятково з молочної сировини з додаванням натуральних смакових наповнювачів (ягід, кави, варення, прянощів тощо) чи без них, з ароматизаторами або без них; ДСТУ 4734:2007 «Морозиво молочне плодово-ягідне, ароматичне, щербет, лід. Загальні технічні умови», який поширюється на загартоване морозиво ароматичне, щербет та лід, які виготовляють на основі плодово-ягідної сировини або на основі цукрового сиропу, та ДСТУ 4735:2007 «Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови», який розповсюджується на морозиво, що виготовляють з частковою заміною молочної сировини, із застосуванням компонентів немолочного походження (рослинних жирів) з (без) додавання свіжих або сушених плодів та ягід, соків, сиропів з ароматизаторами або без них.
У продажу можна побачити м’яке морозиво, яке виробляється за власними технічними умовами виробника.
Для хворих на діабет передбачене виробництво продукції, у якій цукор замінено підсолоджувачами (сорбітом, ксилітом, ацесульфамом), про що обов’язково має бути зазначено на маркуванні.
Як правило, морозиво, виготовлене за ДСТУ 4733:2007, являє собою кращі й найдорожчі зразки кожної торгівельної марки.
Отже, аби придбане морозиво не стало причиною печінкової інтоксикації і гастроентериту та не призвело до інших проблем у майбутньому, радимо дотримуватися наступних рекомендацій: уважно читати перелік інгредієнтів, які входять до складу продукту, уникати виробів, які виготовлені із застосуванням рослинних жирів та великої кількості добавок, звертати увагу на термін придатності, не купувати підталі вироби з нещільною консистенцією, не вживати деформовану продукцію із слідами кристалізації і шматочками льоду, що свідчить про те, що морозиво неодноразово заморожували й розморожували, уникати продукції із занадто яскравим забарвленням.
Морозиво з молока повинно швидко танути, стікаючи до низу та перетворюючись на суцільну калюжу. Якщо воно осідає на стінках посудини, тримається грудкою, незважаючи на тривале перебування в теплі, чи поступово висихає, перетворюючись на клейко-пінисту масу, про його натуральність говорити не доводиться. Крім того, постоявши при кімнатній температурі, холодні ласощі не повинні розшаровуватися на шар води та шар розмоченої порошкоподібної маси. Якщо це сталося, від купівлі даної продукції в майбутньому слід відмовитися.
Як уже говорилося, «єшок» у морозиві має бути якомога менше, масло –вершковим, а молоко – справжнім цільним, в крайньому разі – сухим, але не соєвим, чи підміненим рослинними жирами. Лише тоді прохолодний продукт буде не лише смачним, а й дійсно корисним для організму.
З питань випробування будь-якої харчової продукції та продовольчої сировини звертайтеся до науково-дослідного випробувального центру харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія» за телефоном (0532) 60-27-08.
Зачекайте, йде завантаження...
