Останні коментарі користувача «Професор»

Гаразд.
Давайте поглянемо на споживацький кошик украiнця 2013 i 17.
Мясо свинина 40 грн/кг. Хлiб 2 грн. Макароны 5-7 грн/кг. Бензин 11 грн/ лiтр.
Вiзьмемо чоловika , що заробляв 2200, а тепер 3500.
Купим 5 кг мяса, 20 хлiбин, 40 л бензину i 10 кг макарон.
В 2013 - 200 грн + 40+440+ 70. В ньго лишилась сума 1450 грн. Тобто - 175 у.о.
Зараз: 500 + 200+ 1000 + 180. Лишилась 1620 грн. Тобто - 65 у.о.
Питання ?.

сер з/п за жовтень 2017 7377 грн (275 у.о), грудень 2013 - 3633 грн (бл 450 у.о.). Проблема в падiннi медiанноi з/п (найрозпосюдж.) 2013р - 1800-2200 (225-275 у.о), 2017 - 3000-3500грн (110-130 у.о.). При зростаннi цiн навiть на субсидовану коммуналку. В 2018 очiкуване падiння медiанноi з/п до 100-120 у.о.

От! Нарешті!
"добропорядносу громадянину в той список не потрапити"!!
Саме тому події на Майдані не можна вважати революцією, бо правила гри лишились ті ж самі, прописали лише загальне погіршення для бідніших класів.
Народ в стійлі... Скільки машин можновладців перевернули конкретно в «Бутенках» чи іншому місці? Скільки народу при цьому зібралось? Бо якщо п"ятеро - то статтю припишуть, а чиновник ще й компенсацію їх майном отримає, а якщо 500 - то начальство зверху ще й лискачів надає "не вмієш злюдьми жити - руки загребущі? Сиди на опі рівно і владнайте ситуацію - на нові авта заробите, а то ще й статтю спіймаєте...
оце і вся висока політика внизу.

Стосовно Булгакова:
заборонена 10 серія фільму "Майстер і Маргарита"
А також обидві екранізації роману БілаГвардія.
Також (не перевіряв поки) ніби існує кілька офіційних звернень АнтонаГеращенка щодо розгляду заборони "СобачеСерце".
Що я втратив з "УкраїноюЯнуковича"?..
Замислився глибоко...
Я, в деякій мірі "мав антивладні настрої" в ті часи. Хоч і не дуже їх маніфестував.
Але що ж втратив:
1. Почуття хоча б потенційного правопорядку, і хоча б обмежену можливість почуття можливості збереження майна і прав. Почуття відносної безпеки.
Це - порівняльні характеристики. Тоді з цим не було добре, але зараз стало зовсім погано. Крадіжки, грабежі, п’яні АТОшники, вибухи гранат. Все це в 2013 було значно більшою рідкістю.
2. Соціально-економічні можливості. Без сумніву, в тих 80%, які складають біднішу частину населення - реальних грошей, особливо з вирахуванням реальних комунальних платежів сумарно менше.
3. Розбрат. Такого рівня розбрату Україна за мого життя не сягала. Націоналісти, вата, вишивата, порошенкоботи і кремлеботи, антиросіяни і друзі росіян. Це величина фантасмагорична.
4.Війна. Важко пояснювана, самі різнобокі звинувачення, але реальна, що призводить до загибелі переважно україців з обох боків (на 01.01.16 99% офіційно загиблих та пропавших безвісті- українці).
5. Продовження падіння. Незважаючи на запевнення можновладців, що "йдемо догори і маєм перемоги" - життя більшості українців у побуті доводить зворотнє. Фінансово жити стає важче, до цього зверху мають додати реальну дію поки що лише освітньої і медичної реформ. Є ще пенсійна реформа, яка націлена на поступове зменшення видатків на пенсіонерів. І ці реформи ще далеко не останні схоже...

Дуже цікава виправдальна стаття полку СС "Галичина"
я прозріваю просто..
"за німецьким наказом"
галицький полк СС...
Жах!
і це називається "виправдали")
Посилання на www.istpravda.com.ua

І пані Селено, як Ви ставитесь до заборони Булгакова?
Не виключаю, що Вам відомі деякі його твори...

Якщо Ви мали на увазі, пані Селено, українця в російській армії, то вибачаюсь.
Загалом тоді лиш трохи Вас поправлю: за законами РФ в лавах їх збройних сил можуть служити лише громадяне РФ (зтикавсь по білоруській частині, принаймні - білорусу, щоб втрапити навіть контракт туди- треба прийняти громадянство). Так що це вже не зовсім українець... Або так мовити - українець колишній.
А щодо десь рай...
З трьох республік (РФ, Україна, і РБ) я б вибрав би для життя Україну. І навіть не радянську, а часів Януковича.
Хороша була країна, скажу я Вам..
А нині...
Нічого наче й не змінилось..
а жити стало і страшно, і важко.
Принаймні - в порівнянні з тією Україною.

Загалом, от дуже прийнятні речі каже пан Анатолій. Дуже добре, коли спілкування ведеться з особистих уявлень, а уявлення набуті особистим досвідом, а не телевізором!
І не погоджусь про ремарку Селени "що серед російської армії українець затесався"
Сили ВСН мають у складі в основному українців, гадаю - ця цифра перевищує 90%. А якщо судити по взятих вполон/вбитих росіянах - то їх там менше 1%. Тому війна без сумніву громадянська. До того ж, нас намагаються вгодувати "краще війна безкінечна, чим піти десь на поступки", хоча взагалі цим, що кажуть головне в цих словах "краще війна".

Одне, що дуже об’єднує і ті часи, і нинішні:
інакодумців саджають до буцегарні...
Правда, зараз всих посадовити не можуть - дуже багато розвелося. Але напрямок вибрали цей.

Не хочу обговорювати "психологічні впливи".
Давайте глянем на можливості українців «СССР» і нинішніх. Що міг середній українець 1986 і 2017? Перший мав доступ до медицини, освіти вищої якості в порівнянні зсьогоднішньою за менші кошти (в десятки раз у порівнянні). Я наголошую - середній (найрозповсюдженіший)! (1986 - це був чоловік 35 років, який отримував 150ре, платив 10ре комуналки, нещодавно отримав квартиру в містечку, був одружений. 2017 - це чоловік 43 років, розлучений і проживаючий в громадянському шлюбі, який живе в будинкувід батьків, отримує 3000 грн, платить 1000 грн комуналки з урахуванням субсидії). Соціально-економічні першого незважаючи на низьку з/п значно вищі, йому вдається щороку з’їздити до Криму і збирати на автівку, за якою він уже 4 рік стоїть в черзі. Другий живе в постійних перепозичаннях і розглядає необхідність виїзду на заробітки. Перший мріє про безплатну путівку до Югославії, і лає на кухні сусіду, який вже двічі там був. Тнж стоїть в черзі за безкоштовною. До широкого світу потрапити майже неможливо. Також мріє про японський магнітофон, але купити його можливості майже не має. Інший може поїхати до багатьох країн, але виключно на заробітки. Першого абсолютно не лякає варіант "захворіти", для другого - це фінансова катастрофа. Перший примушує дочку краще вчитись, щоб вступила до ВУЗу, другий розуміє - не поїхавши на заробітки, він лишить дочку без освіти... І так далі...

Загалом - проблема більш ніж серйозна.
Те, що вчора було актуальне для села - сьогодні для райцентру.
І до багатших білорусів проблема зайшла так самісінько. Названі цифри - можливо, треба ділити на два.
З українськими особливостями ринку праці та самого бізнесоведення - потроху виплива литовська модель, де бідні старі та немочні лишились на місці, а спроможні виїхали... А це досить сумно.

Білоруська аналогія за звичаєм: "повторне керування в стані алкогольного сп"яніння під час періоду позбавлення права керування(3 роки) карається обмеженням свободи на срок від 2 до 3 років"(колонія-поселення).
І загалом, лише в"їжджаючи до РБ я починаю почувати себе в безпеці. Дуже жаль...
Вже навіть в селі моїх батьків розпочались кражі і постріли п’яних "бувших АТОвців".
Зам’яли - бо нікого не встрелили..
Що далі буде?...

Все ж в Україні на дорогах проблема не в штрафах і не правилах. Головна проблема на дорозі (і не тільки) - невиконання догми "НЕВІДВОРОТНІСТЬ ПОКАРАННЯ". Найтяжче їхати, коли оточують "бентлі мерседеси".
Ведуть себе нахабно. Їдуть на червоне. Також нетверезі - дуже обширне покарання. Ну, забрали в нього права - і що далі? Не їхатиме? Штраф платитиме? та певному контингенту ті штрафи до лампочки.
Мій товариш АТОшник, а вже місяць як демобілізант, права забрав після демобілізації. Так всю армію й проїздив без прав, працюючи!!! постовим водієм! Каже, ніхто про права й раз не спитав)). Та й навряд чи він коли тверезим їздить, але, дякуючи Богу - поки до аккуратно і без аварій.

Ну, не так вже й погано живеться білорусам у цьому "кулаку", принаймні - в порівнянні з нинішніми «свободами» українців. Тут Вам важко буде мені перечити, бо я відчував і те, і інше - на собі. Загалом, такий однобокий текст резолюції навіть дуже толерантний і інколи досить самостійний МЗС РБ навряд чи зміг би підтримати. Повірте, українці в цілому дуже мало знають про особливості білорусько-російських стосунків. Так, тут часто плачуть "хіба можна вижити - пенсія 130 у.о (мінімалка) а комуналка вже скоро 50 взимку буде (з Нового Року приблизна вартість сумарних тарифів двокімнатки у Мінську) як вижити???!!# "
Та при цьому йдуть, і повально голосують за Лукашенка... Бо здогадуються - зміни навряд чи принесуть "покращення".
А стосовного "обіймів сусіди"...
Більше дивіться тЕлЕвізоррр...

А западенці тепер лають на всі заставки "східняків", які влаштували їм штрейкбрехерство у Польщі. Раніш западенець легко знаходив роботу на тисячу долярів у Польщах, а зараз і 700 бува проблемно.

Цікава розмовка.
Стосовно Білорусі. Гривну тут знають. Правда, в Україну їдуть з доларами - міняти не вигідно. Та й їздять останні роки 3 наааабагато рідше. На жаль. Коли їдуть, зазвичай скуповують цукерки та дрібну електроніку. Єдине, що лишилось в Україні дешевше. А раніш дешевшими була більшість продуктів. Тому загалом середній білорус живе краще, і - що найдивніше - вільніше. Це все ж ганьба для колись такои вільної України..
Про донбасян.
Думка про те, що війна викликана тим, що одні "звали Путіна", а інші мовчали - нав’язана телевізором.
Гадаю, пройде вже не так багато часу, і саме моя рідна Полтавщина може стати наступним театром бойових дій... Дуже вже надто харків’яни останній рік неприкрито намагаються позбутись київського іга, цим знову може спритно хтось скористатись ... І тим, хто живе поблизу берегів Ворскли, може стати тепліше... не дай Бог, звісно... І жителів прибережжя теж будуть звинувачувати "чотири роки мовчали" і т.п.

Пане Адекватник!
Спробуйте відформувати культю після рубщика, та й зріз кістки повинен бути атравматичним в подальшому.
Психолог не може сказати, що виведення клієнта на емоції - його мета. Емотивна складова не мета, вона може бути випадковим засобом. Також йому не треба "завойовувати авторитет", для досягнення мети застосовуються практики. Ті практики, які приводить в тексті Олексій, описуються військовими психологами, але з трактуванням "як небажані", тому скоріш за все, Олексій робив ремарки і вказував про це. Також по тексту читається, що професійного тексту було набагато більше, і, можливо, він був і цікавим і професійним, але його викинули. Натомість лишили нецікавий і пропагандистський - про мобілізації, російських офіцерів, тощо. Практикуючому лікарю, в якого в розпорядженні 4 психолога - можна сказати, що він теоретик в психології. І це буде недалеко від істини, алже він лише оцінює результати роботи психологів, і коректує їх. Разом з тим - оцінка їх роботи та корекція напрямку впливає на результат. Сам по собі психолог без психотерапевта та психіатра - має досить незначні можливості вплинути на ситуацію, особливо, якщо вона перейшла за пограничну межу (не знаю, як сказати простіше) і стала патологією...

Пані Селено! До чого тут умови? Професор Кримов в воєнно-польових умовах робив операцію ампутації з тою ж професійністю, що й в найкращій операційній, а робота займала кілька хвилин.
А стаття на Цензорі - паршива, й схожа на дешевий пропагандизм, де слова фахівця скоріш всього перекручені. Я напевно не знаю, але дуже на це схоже. Стосовно себе - я ж не Бог, навіщо мені вірити?) Я лише намагаюсь аналізувати певні події та вчинки.

Стосовно статті психолога на цензорі. Дуже дивно було це читати. Не хочу говорити про непрфесіоналізм фахівця, допускаю, що Цензор просто переписав статтю під власні потреби та уяви загалу про психологів. Я б на місці цього фахівця подав би на ЗМІ до суду за "псування професійної репутації", якщо це дійсно так.

Чому Ваша думка важлива? Саме з цього приводу?
Знаєте, значна частина мого життя витрачена на розуміння людей. Або - спробу їх зрозуміти. Більшість людських стверджень пов’язана саме з особистим досвідом. Вашу думку зрозумів, дякую.
Хочу побажати Вам намагатись розглянути кожен варіант. Особливо - не в велико-політичному, а дрібно-особистому. Воно має великий вплив на все наше життя - кожна помічена і не помічена нами дрібниця

Мені таки ціукава думка саме Селени.
Дуже цікава.

Гадаю, що з іншої сторони ситуація та сама. Просто людям в районі не відомі артилеристи ЛДНР, тим більш їх родичі. Стосовно батюшки і хлопців... От я теж спілкуюсь з АТОвцями. Ті, які служать - дійсно розмови тримають більш буденні. Без "глибини глибин")
Дуже сумно, що ті, що мої знайомі - спиваються. Хоча - можливо, АТО тут і ні при чому, воно лиш пришвидшило та усугубило певні процеси.

А от знаєте, які питання мене дійсно цікавлять...?
Війна колись скінчиться. Результат її закінчення невідомий. Та чи будуть солдати обох сторін почувати себе героями?
Чи будуть ствраться замовчати сторінку своєї історії..?
Адже правда потроху буде випливати нагору.
Не виключаю, що може виплисти також і правда про розстріли на Майдані.
Пані Селено, прошу, якщо не важко, одне конкретне запитання персонально до Вас, якщо не затруднить. Як вважаєте, хто був безпосереднім замовником та вигодозобувачем цих розстрілів?

У тексті є кілька цікавинок. Одна з них - те, що участь брала УПЦ КП. Приїздив в Україну, зіштовхнувся з особливостями української медицини та їх наслідком - побував на похоронах. Поговорив з батюшкою, коли його відвозив про "дві православні церкви України", та свої негативні враження від висловів священників УПЦ про "святу війну". Почув багато цікавого про фінансові особливості УПЦ. Батюшка говорив дуже чемно, але помітно було несхвалення подібного з уст церковнослужителя. Також він був подивований примітивізмом суджень АТОшників, з якими йому доводилось спілкуватись. Коли на запитання "А за що саме ви воюєте?" чув вівідповілі "Ми на танку їздимо..." "Воно нам треба..." Також хочу відмітити, що останні роки дуже багато похоронів серед молодих людей у родичів АТОшників-артиллеристів (аж 3 випадки на наш район), і що Провидіння нічого не прощає, бо як каже українська приказка... Бог бачить звідтіля...

Мені от цікава думка: а війна 18-19 років, яку прийнято в Союзі було називати громадянською, незважаючи на те, що різні сторони підтримували різні держави (в тому числі і воєнно).
Так от, на Вашу думку, ця війна була громадянською, чи ні?
І в чому її різниця з нинішньою на Україні?..

Не дуже розумію про що тут мова закрутилась...
За моїм розумінням: лікарі, міліція, вчителі мають бути ПОЗА політикою.
Не можна не штрафувати порушника, бо він хороший АТОшник, бо це закінчується трагедіями. Не можна відмовляти в медичній допомозі, за політичними переконаннями. Я не беру до уваги ліпосакцію, це медична послуга, а не допомога. Але - це перші закидання до кошика "як зекономити на переселенцях", цілком можливо, що найближчого року ми про це почуємо.
Про суд Коханівського (за стрілянину відпущений) Пашинського (взагалі провадження за стрілянину не відкрито) та Васильця-Тимоніна (за налаштування ЮТуб каналу по 9 років) пам’ятаємо.