21 травня 18 вихованців дитячого навчального закладу «Сонечко» попрощалися зі своїми вихователями та меншими товаришами. Наступної осені вони змінять стіни дитячого садка на шкільні коридори.
Хоча випускний проходить у дитячому садочку і випускникам не більше шести-семи років, але все на святі дуже по-дорослому: У дівчаток — дорослі вигадливі зачіски та вишукані сукні, у хлопців — солідні краватки та строгі сорочки. І самі вихователі, які ведуть святковий захід, ставляться до своїх діток цілком по-дорослому.
— Коли ви прийшли у наш садочок, більшість із вас не те що писати і читати — ходити не дуже вміли. Тепер ви повністю готові до школи. А на зміну вам приходять вже маленькі дітлахи, — із сумом і гордістю водночас говорить завідуюча дитсадком Надія Романець.
Щоб вихователі не сумували, дітки разом співають пісню: «Не сумуй, садочок». Із залу на своїх діток зворушено дивляться мами і тата, бабусі та дідусі. Багато хто витирає вологі очі.
А маленькі випускники після сумної прощальної пісні розповідають веселі віршики. У них пригадують, як їх спочатку привозили до садка у колясочках, як вони у вікно виглядали мам і як не хотіли спати вдень. Батьки сміються і… одночасно плачуть. І милуються своїми такими маленькими, але вже і дорослими дітками. Наступного вересня усі 18 підуть до школи. Вони вже зараз уявляють, як це буде. Читають віршики про школу і радіють зустрічі зі своєю майбутньою першою вчителькою.
Символом переходу до дорослого шкільного життя є символічне прощання з іграшками. Дітки танцюють зі своїми улюбленими ведмедиками і слониками. І хоча танок прощальний, але по очах дітлахів видно: прощатися їм зовсім не хочеться. Тому вони міцно притискають до себе пухнастих друзів і… все ж таки віддають діткам із молодшої групи. Їм уже не про іграшки доводиться думати, а про майбутню професію, яку вони опанують після школи. Під підбадьорливий сміх батьків дітки розповідають про те, ким хто стане у майбутньому. При цьому міркують цілком по-дорослому.
— Стану бізнесменом, буду податки платити, бо вони йдуть на дитсадки! — заявляє один із серйозних випускників.
А поки що колишні дитсадківці отримують свій перший, майже дорослий, документ. Надія Романець вручає кожному диплом про закінчення дитячого садочка. І паперову медальку — за особисті заслуги. Коли радісні та урочисті хлопчики і дівчатка розсідаються по своїх місцях, їм іще вручають подарунки від найрідніших — батьків. Деякі з них у своєму дитинстві також сиділи у цьому маленькому актовому залі.
— Я стояла у цій самій залі 27 років тому. Із цими самими вихователями, — говорить одна з мам — Юлія Шведіна, яка не може стримати хвилювання та сліз. — Сьогодні я хочу подякувати за все нашим дорогим вихователям і няням.
До вдячних слів приєднуються усі батьки. А на дітлахів-випускників очікує ще один сюрприз. До залу заносять великий торт у вигляді усміхненого сонечка, яке майбутні школярі мають обов’язково з’їсти перед прощанням із садочком.
Свято закінчується. Дітлахи виходять на вулицю, де їх мають сфотографувати на пам’ять. Хвилину стоять на місці, а потім починають гасати дитсадівським подвір’ям. І одразу стає зрозумілим — ніякі вони не дорослі. Їм ще дуже хочеться бути маленькими. І ходити у свій улюблений садочок «Сонечко». І хоча наступного року вони вже стануть повноправними школярами, їх чекатимуть тут і завжди будуть їм раді. Вони обов’язково повернуться. Колись — через багато років — сьогоднішні дітлахи справді стануть дорослими. І приведуть до садочка уже своїх дітей.
