Жителі Кобеляк у минулі вихідні бачили, як по місцевому ринку і прилеглих до нього вулицях жваво ходили десятки молодих хлопців та дівчат. Вони проводили опитування щодо майбутніх президентських виборів. Цікавилися, за кого б проголосували земляки, якби вибори відбулися наступної неділі.
А у вівторок чоловік, у правдивості слів якого в мене особисто підстав сумніватися немає, розповів про результати того опитування.
Вони, результати, є досить очікуваними. І особливих підстав для оптимізму не дають. Так, беззаперечним лідером симпатій кобелячан є Юлія Тимошенко. Вона впевнено виходить вперед. А в разі виходу в другий тур виборів, «в одну хвіртку» перемагає нинішнього Президента України Петра Порошенка. Хоча ще й не факт, що саме Петро Олексійович дістанеться до другого туру. Адже наступним у списку лідерів президентських перегонів є Олег Ляшко. За ним розмістився Володимир Зеленський.
Усе це говорить про те, що в наступні п’ять-шість років «на арєнє всьо тє же». Українці виберуть політиків старої формації, відвертих популістів, для яких головною метою є особиста влада.
Усе це сумно. Але закономірно. Адже нових політиків, потенційних національних лідерів, які виведуть цю державу на якісно новий рівень, просто немає.
Так, люди підсвідомо розуміють, що «старі» нічого корисного для них та держави не зроблять. «Старі» не хочуть нічого змінювати. Та й не можуть. Люди шукають нових. У цьому, у спробах пошуку, і криється секрет популярності актора Зеленського та співака Вакарчука. Ці ж хоча б ще не керували та не крали.
Ну, а Ляшко… Мені особисто надзвичайно важко зрозуміти, чому люди збираються голосувати за людину, яка відверто заробляє на політиці і не менш відверто «прикалується», буквально знущається із тих, хто йому симпатизує. Здається, усе ж із тим Ляшком зрозуміло. Але ж проголосують. І свято віритимуть, що зробили правильно, а такі, як автор — дурні.
Звичайно, в інших регіонах України, у великих містах, лідерами популярності можуть стати інші політики. І в другий тур вийде Бойко чи Вілкул, чи хтось інший із когорти колишніх «регіоналів».
Але переможе, швидше за все, Тимошенко. Печалька. Звичайно, можна сподіватися, що Юлія Володимирівна «кине» своїх спонсорів олігархів і почне працювати не на них. Але це дуже малоймовірно.
Тому країна, як і раніше, буде розділена на дуже багатих і більшість інших. Як і раніше, «інші» виїжджатимуть на роботу в Європу та Росію, а внутрішній ринок і чисельність населення будуть невпинно скорочуватися.
Якщо Тимошенко зможе змінити ситуацію, то дійсно увійде в історію як національний лідер, а не як звичайний політик. Підстав сподіватися на таке практично немає. Але надія ж, як відомо, помирає останньою.
А якщо буде печалька — що ж, переживемо і її.
