Останні коментарі

Молодець! Дерзай, і ніколи не зупиняйся на досягнутому!

Тут мова не йде про совковий чи несовковий підхід, а про те, що через полив городів одними людьми в інших просто-напросто немає води напитися. І споживання води по лічильнику тут немає ніякого значення. Головне - раціональне використання води, і щоб її всім вистачало. Коли я (біля пожчастини) не можу ввечері покупатися, а вранці почистити зуби, то мене не колише проблема неполитої розсади на Солонцях чи Ковжежі.

Вова Паршевлюк, кстаті, чисто по-приколу, мог би спитати: "А, ще не цікавились. То може давайте прямо зараз перевіримо? Адже для вас і для наших читачів дуже важливий кваліфікований коментар головного лікаря."
Подивився б, як вона знервовано заїкається і як її очі бігають з кутка в куток.

Шановний пане Галушко С.С.! Не поспішайте ставити "КРАПКУ" в цьому питанні. Ви, як людина глибоко обізнана в законодавстві нашої держави, поясніть мені, простому вчителю з трьома вищими освітами - якими законами, нормативними актами чи статтями ви керуєтесь здійснюючи такий вид інвентарізації? Бо я,за браком часу, не маю змоги перечитувати численні статті та закони , тому керуюся такими людськими інститутами як совість, справедливість, людяність та доброта.
Зрозумійте мене правильно, я ні в якому разі не збираюся вилучати свою "спонсорську допомогу", але якщо ваша мерія не в змозі забезпечити дитячий заклад спеціальним обладнанням, мінімальним ремонтом та в кінці-кінців "банальним" піском в дитячі пісочниці, то за це буду турбуватися я , однак намагатимусь не допускати, щоб мерія приписувала собі те, що зроблено руками та коштами батьків і вихователів. Вірити потрібно не "кріслам", а людям!

Оце дає! Ударив у правий бік, а покарьожило лівий.
Та й взагалі загадка, як таксі може їздити по маршруту.

Ти дійсно аналогії не розумієш, чи під дурника косиш?

Насколько помню, в 30-х годах райцентр Кобеляки входил в состав Харьковской области.
Любят наши чиновники тасовать административные границы.
Черноюморный анекдот вспомнил: Новый начальник концлагеря собрал узников на плацу.
- С этого дня в лагере все будет по-новому.
Заключенные с первого барака переходят во второй. А из второго в первый. Несогласных прошу собраться возле крематория.

Ваши статьи, Дарья, по большей части описательны. Они не остры и нейтральны. А к поднимаемым проблемам нет предложений по решению.
Я понимаю гнет, под каким вынуждены писать журналисты. Но ведь есть эзоповский язык в конце концов.
Помните, что беззубые статьи - это туалетная бумага. Рулон вроде большой, но кто о нем через неделю вспомнит?

Конечно, автор прав. Как ни ряди, на какие флагштоки и вершины не устанавливай жовто-блакитный стяг, покойника не оживить. Особенно если он висел рядом с фашистским флагом на всех комендатурах оккупированной Украины.
Этот позор не смываем. Это флаг пораженцев и предателей.
А флаг, который трепетался над поверженным Берлином, не может умереть. Он, как душа и идея, бессмертен. Грядет еще его время. Красное Солнце двухцветной тряпкой не закроешь.

100%. Таке наче це колись проблемою було... У людей і у самих розуму вистачало доперти, треба ті прапори чи ні.

Чутки про "зліплення" та скорочення деяких областей та районів вперто ходить по інтернету вже другий місяць. Сподіваюся, що це лише чутки. Хоча ці грьобані "реформатори", мать би їх за ногу, можуть і до такого додуматися. А що - це реальне скорочення ще чималої кількості установ держапарату, лікарень, можливо і шкіл. В результаті сила-силенна безробітних, зате ж яка економія для "корита"! Менше людям, більше слав(ра)ним депутатам!

Микола Гузченко, не виривай по-дурному з різного тексту слова. В першому випадку цілком зрозуміло про "право" на побажання. А твоє порівняння автомобілів - до чого?!!! Аби щось придумати...

Нью, ти шо, прочитав? Я не осилив. )

Сергій, твоя пацавата агресія свідчить про те, що це ти написав звіт. Чому "пацавата"? Та тому що солідна, ділова людина на таке б не образилась. От наприклад, той же Ісип, думаю, не образився.
Та в будь-якому разі, звіт вийшов хоч і інформативний, але важкочитабельний. І кізяк Ісипа їсти не обов’язково, щоб це бачити. Залиш собі і не хами.
Інформація важко сприймається через те, що текстове викладення чисел і маркерованих списків — погана ідея. Для цього є графіки, інфографіки і таблиці. Інша справа, коли впадло над цим паритись або коли звіт публікується для галочки.
Звіти, на які я дав ссилки відрізняються тим, що робились вони не для галочки, а для людей.
А щодо цього:
то ось:

Олексій, на стоянку біля штучного міні-футбольного майданчика витрачено 18 тис. грн. Роботи тоді виконувала МП МШК-8.

Водій, то були тимчасові незручності, типові для реконструкції будь-якої мостової споруди. Тим більше, коли мова йде про одну з найважливіших автодоріг в державі. Думаю, у твоїх колег-водіїв надто багато більш свіжих вражень від дороги, аби до цього часу пам"ятати ремонт кобеляцького мосту в 2005 році.

Та там з усім біда...

Можливо й так)))

"За словами посадовця, перевірка почалася після кількох письмових звернень громадян. Нібито всі місця в м’ясному павільйоні «окупували» «свої» підприємці. Інші громадяни нарікають на антисанітарію на ринку та жахливий стан громадського туалету."

Пам’ятаю, як робила матеріал про згадуваний туалет. Так більшість підприємців мовчали як миші або прохали «нічого не пишіть бо хуже буде». І сиділи б вони тихо ще років сорок. Зрозуміло, що скарги Рудичу не вони писали.

Ця група клас

В обовязковому порядку!!!!

Перед тем как называть так статью, лучше бы правду написали и проверили на самом деле сколько получается.
Если сами пишите, что 400-500 за 1 символ, минимум 3. то 700 че-то не получается, а в реале стоит 2300-2700

Знаєте, підтримаю вас, шановний Кобелячанин. Не так давно, років з 5 я сам почав помалу привчивати себе до того, щоб не срати на вулицях. Почалося все з того, що окурки почав кидати в урни, а не мимо. І просто пам'ятаю, як одного разу сидів з пивом на лавці разом з моїми друзями (про розпиття алкоголю на лавках поки що не будемо говорити) і раптово для всіх не жбурнув пусту пляшку кудись подалі, а підняв сраку і відніс до найближчої урни. Це, звісно, визвало нерозуміння у моїх друзів. Нафіг нести туди, якщо можна кинути під лавку? На сміх не піднімали, але познизували плечима.
Через тиждень ситуація повторилася: перший мій друг кинув пляшку в кущі, а я вкинув в урну. Другий мій друг, подивившись на мене, допив своє пиво і передав пляшку мені, щоб я її вкинув до урни.
Тепер після подібних посиденьок ми в обов'язковому порядку все за собою прибираємо, де б ми не були, чим викликаємо тільки, можливо, посмішку у когось, хто "не із нашої компанії". Але і цей хтось, побачивши що все робиться серйозно і його ніхто не підтримує, враз перестає посміхатися.
Тобто в результаті, як не дивно, а я таки навчив своїх друзів цьому власним прикладом. Значить приказка таки дієва. Щоправда, мабуть, не з усіма - серед людей є такі екземпляри, що навіть з-під бича не перестануть срати.

А ви таню що для цього зробили?

Таня, я взагалі то мав на увазі

а не .
Ні про що таке навіть не думав. Просто з вашого коменту я подумав, що ви проживали за кордоном тривалий час. Значить могли познайомитися там з немалою кількістю нормальних людей. А ви, видно, так, на короткочасні терміни виїжджали.


Ну може бути й таке. Але я знаю чимало людей, які також його не бачили, зате вони дивилися бразильські серіали, та всяку подібну всячину, або й не дивилися, але по чуткам "знають" що за бугром можна нічорта не робити і жити як цар. Вони навіть і думки не допускають, що помиляються. Зате ниють кожен день: "і те тут погано, і це не так і що я, такий красівий, роблю в цій гадосній Україні?" Це буває дратує. Тому то я висказав таку свою позицію.


А це вельми цікавий приклад. Може то вони не від зла, а просто ума не мають і не задумуються що патякають?